Коли Андрій йшов в армію, Таня обіцяла вірно чекати. І стримала обіцянку — вона писала коханому листи в армію з палкими зізнаннями в коханні, розписувала їх квіточками, сердечками, а в кінці листа поряд зі словом «цілую» залишала відбиток губ. Вона і справді безмежно любила — так, як тільки можна щиро любити людину, а коли його не було поруч, хвилини їй годинами здавалися. Тому до цих пір не віриться Тані, що Андрій міг так з нею вчинити. Серце до останнього підказувало, що це неправда, що він не міг забути її. І коли на кілька чергових її листів улюблений перестав відповідати, а потім в декількох словах написав про те, щоб вона його…

Якщо щось не здійснюється, напевно, так воно й має бути. Доведеться прийняти відмову та влаштовувати своє життя без того, чого ми не отримали. Не вимагати, не випрошувати, не гніватися. Ну, не отримали й не отримали. У нас і без цього багато чого є. І ми за це вдячні! Згори поглянуть та привітають таку гарну поведінку. Дадуть ще краще за те, чого просили ми. Звернуть увагу на скромних й вихованих дівчинку чи хлопчика, що не катаються з вереском підлогою і не вимагають подарунків. Можливо, Монсеррат Кабальє про це й не думала. Їй здавалося, вона ніколи не вийде заміж. Вона для цього вже стара — тридцять років. Ну, немає кохання в житті,…

До своїх старих батьків діти і внуки повинні ставитися з повагою. На жаль, це не завжди так. Навіть найкращі батьки можуть стати тягарем для дітей на старості років. Хтось каже, що в літньому віці їх чекає така ж доля. Але і батьки, незважаючи на похилий вік і відсутність сил, теж можуть покарати своїх недбайливих дітей. Приклад тому — історія Марії Петрівни . Марія Петрівна прожила довге і, як їй здавалося, щасливе життя. Її молоді роки були затьмарені війною, але потім все налагодилося. Все життя жінка працювала на заводі. У неї був чоловік і двоє дітей — Ліза і Андрій. На жаль, чоловік помер в 50 років від ран, отриманих ще…

Він всього лише п’ятикласник зі звичайної школи, але на його рахунку вже врятоване життя. Маленька дівчинка трохи старше року розбилася б на смерть, випавши з вікна, але Олександр опинився в потрібний час у потрібному місці. У його рідному місті його називають героєм. Хлопчик згадує, що випадково опинився у дворі, чекав, поки друг вийде з дому. Коли зверху полетіло кілька листів, він підняв очі і застиг: на підвіконні сиділа крихітна дівчинка. Читайте також:Як буквально за десять днів після весілля дружина показала свій прихований бік Було надто пізно бігти кудись і комусь дзвонити, страшно було кричати … Олександр сподівався, що батьки помітять витівки дівчинки і повернуть її в будинок, але про всяк…

— Люба, я пішов. Постараюся повернутися раніше. Не сумуй! — Дорогий, а ти куди? Поцікавилася дружина. — Мила, їду до друзів, вони чекають на мене в барі. Ми домовилися випити пива з ними. — А то ти вирішив випити пивка? Запитала трохи гордовитим тоном, дружина. Потім вона демонстративно відчинила холодильник і показала мені кілька сортів цього напою. Ну я трохи розгубився і не знав, що відповісти їй. Але потім зібрався і з усмішкою промовив: — Мила, але в барі нам подають пиво у заморожених келихах. І вже розвернувся, щоб піти, але вона питала: — Дорогий, виходить, що тобі потрібні заморожені келихи? І тут вона витягла з морозилки заморожений пивний келих…

Мої батьки одружились тоді, коли у мого батька було двоє дітей від першого шлюбу. Через деякий час народилася я. Ми щасливо живемо всі разом, великою родиною. І мої старші брати для мене найрідніші, хоч у нас різні мами. Я не знала всіх таємниць, які від мене приховували батьки, бо була ще мала. Одне я знала точно: тато один раз на місяць кудись зникає на цілий день. Хоча я і була дитиною, але думала зовсім про дитячі речі, переживала, що тато має коханку. Я боялася, що мої батьки розлучаться. Одного разу я попросила його сходити зі мною на футбольний матч нашої місцевої команди. Він сказав, що в цей день не зможе,…

На чарівному острові  жили всі людські цінності. Але одного разу вони помітили, як острів почав йти під воду. Всі цінності сіли на свої кораблі і попливли. На острові залишилася лише Любов. Вона чекала до останнього, але коли чекати вже стало нічого, вона теж захотіла відплисти з острова. Тоді вона покликала Багатство і попросилася до нього на корабель, але Багатство відповіло: — На моєму кораблі багато коштовностей і золота, для тебе тут немає місця. Коли повз пропливав корабель Смутку вона попросилася до неї, але та їй відповіла: — Вибач, Любов, я настільки сумна, що мені треба завжди залишатися на самоті. Тоді Любов побачила корабель Гордості і попросила про допомогу її, але…

Іван повертався з нічної зміни, втомлений до незмоги. Хотілося прийти і розтягнутися на ліжку, провалившись в глибокий сон. Робота була важкою, але крім рудника влаштуватися після звільнення з колонії нікуди не вдавалося. Йому ще пощастило більше багатьох — хлопця взяла в знімну квартиру бригада вахтовиків. В його становищі можна було сподіватися тільки на вагончик поруч з роботою. Щоб зрізати дорогу, він звернув через парк, сподіваючись швидше дійти до під’їзду. Попереду на лавці він побачив великий згорток. Підійшовши ближче, хлопець оторопів. Загорнутий в якусь тканину або ковдрочку перед ним лежало немовля.Іван зупинився в глибокому розпачі. Тіло просилосну. Душа здригнулася від того, що, можливо, дитина пролежала пізньої осені в парку багато годин.…