-
Ви знаєте, коли мої діти не хочуть мені допомагати по дому чи мити посуд, то я завжди розповідаю їм про ті часи, коли посуд мився в тазику, в холодній жирній воді
Ви знаєте, коли мої діти не хочуть мені допомагати по дому чи мити посуд, то я завжди розповідаю їм про ті часи, коли посуд мився в тазику, в холодній жирній воді . І додаю : діти у вас все прекрасно. Або , коли мій 4-річний син не хоче сам одягти кросівки на липучках, кажучи, що йому це дуже складно зробити, я розповідаю йому про часи, коли у нас були дубові черевики на шнурках, які ми вже в 3 роки зав’язували “бантиком” . Або, коли діти фиркають йогуртом з вишнею, бо вони хотіли з персиком, то я розповідаю їм про магазини, де крім кефіру і молока в трикутному пакеті не було…
-
Маленький Ілля мріяв на новий рік отримати велику іграшкову пожежну машину. Проте, знайшов під ялинкою лише стару дідову шкарпетку. Але вона зробила у його житті справжнє диво!
Маленький Ілля мріяв на новий рік отримати велику іграшкову пожежну машину. Проте, знайшов під ялинкою лише стару дідову шкарпетку. Але вона зробила у його житті справжнє диво! Виховував мальнького Іллюшу його дідусь. Батько покинув їх, коли Іллюші було 2 рочки, а мама знайшла собі другого чоловіка. Одним словом, із самого дитинства всією родиною хлопчика був його дідусь. Дідусь старався звісно, працював на двох роботах, але забезпечити хлопчика всім необхідним було важко. Не говорячи вже про іграшки. Але одного року , хлопчик дуже хотів знайти у себе під ялинкою велику пожежну машину зі сходами або ігрову приставку. Але , прокинувшись вранці першого січня, хлопчик знайшов під ялинкою тільки стару дідову шкарпетку.…
-
Наша душа теж має одяг
Коли я чую фразу : «Зніми корону!», – мені відразу згадується ця історія . Історія, про дівчинку, яка прийшла у садок у святковій рожевій сукні. Ця сукня була дуже красивою, а дівчинка в ній ніби принцеса. І от , коли ми лягали спати на свої розкладачки – ліжечок у нас не було тоді, – Оля лягла спати прямо в цьому рожевому платті. Вихователька якось не помітила цього , інакше точно не дозволила б. Звісно, я розуміла, чому вона так зробила. Я б теж не захотіла знімати таке красиве та пишне плаття. Тоді нам було десь по чотири роки. Але, потім, коли ми вийшли на прогулянку, одна дівчинка взяла і навмисно…
-
Звісно, я не дуже хотіла брати чужу дитину на свою відповідальність . Але тут підключилася моя Ганнуся і теж просила, щоб Макс поїхав з нами. Проте, те що сталося в останній день відпочинку, я не могла собі навіть уявити
Того дня, задзвонив у двері дзвінок, я відчинила і побачила за дверима свою сусідку Риту і , як виявилося, її маленького сина. Насправді, я й не знала, що у Рити був син, вони недавно переїхали у наш будинок. А хлопчик, виявляється, завжди жив з бабусею, оскільки Рита дуже часто пила. Але бабуся померла, і він змушений був повернутися до мами . І от Рита каже мене: «Візьми його з собою. Я заплачу стільки, скільки скажеш» . Вона торгувалася зі мною, зовсім не соромлячись хлопчика, який стояв поряд і, здавалося, боявся голосніше дихнути. Проте, я довший час, не могла навіть Максимка хлопчиком назвати. Він був ніби янгол. Якийсь неземний. Пронизливі темно-сірі…
-
Зараз, більшість людей відчувають неспокій, нестабільність, безгрошів′я, загрозу життю та здоров’ю. Від цього люди стають злими та навіть готові кидатися один на одного, тільки через те, що хтось закинув в інтернет красиве фото.
Знаєте, зараз я все частіше бачу у соціальних мережах таку картину: хтось постить красиву фотосесію чи просто фото з сімейного відпочинку, і одразу ж в коментарях знайдуться ті, які напишуть : «не на часі». Тому, якщо ви якраз відноситесь до цієї групи , – цей текст саме для вас. Неодмінно прочитайте! Зараз, більшість людей відчувають неспокій, нестабільність, безгрошів′я, загрозу життю та здоров’ю. Від цього люди стають злими та навіть готові кидатися один на одного, тільки через те, що хтось закинув в інтернет красиве фото. Всі думають якось поверхнево. Ніби, якщо якась людина запостила свічку за полеглого воїна, то вона хороша. А якщо хтось запостив своє красиве фото, то зрадник. Насправді…
-
Після того, як я народила Артемчика, я відчула всі барви бідного життя. Напевне, якби не дитяча допомога та допомога батьків, то не знаю де б ми були. А чоловік заявляв, що все у нас добре і ми живемо нормально.
Я вже майже рік у декретній відпустці і доглядаю нашого синочка Артемчика. Але , до цього часу я працювала в туристичній компанії та непогано заробляла. Принаймі, нам завжди вистачало. З чоловіком у нас завжди був спільний бюджет . Я знала, що він заробляє менше ніж я, але я його цим ніколи не дорікала. Коли я завагітніла , я серйозно почала замислюватися над тим, як ми житимемо далі. Тому, часто в голос, так щоб чув чоловік , висувала свої роздуми про майбутнє життя. Говорила про те, що не знаю як ми житимемо, адже зарплати чоловіка навіть не вистачить на оренду квартири та комунальні. Проте, чоловік завжди заспокоював та говорив, що якщо…
-
Історія про 8-річного хлопчика з Маріуполя
Дана історія про 8-річного хлопчика з Маріуполя. Речі, які він писав у своєму щоденнику просто пробирають до самого серця. Хлопчик пише, що у нього померли дві собаки, бабуся Галя і улюблене місто Маріуполь. Хлопчик описував у щоденнику жахіття війни та малював малюнки. Малюнки, які не повинна малювати дитина у 8 років: зруйновані будинки, військова техніка і люди зі зброєю, які вбивають його рідних. Він також описує жахливі історії , як бабуся пішла за водою і вже не повернулася. А своїх загиблих родичів, дитина зображує на малюнку у вигляді ангелів. Як же болить серце і душа за кожну дитинку, яка відчула це жахіття на собі. Адже ці дітки пережили те, від…
-
Які поради, щодо жінок, дав мені батько, коли я подорослішав
Коли, я подорослішав, мій батько дав мені поради, як вибрати хорошу дружину. Він сказав такі слова: Сину мій, зараз я буду з тобою дуже відкритим та прямим, адже я дуже хочу, щоб ти був щасливий і знайшов собі справді хорошу дружину. – Ніколи не переймайся розміром жіночих сідниць чи грудей. Завжди дивись, яке в неї серце та думки. Бо розумієш, сину, прийде час, коли тобі буде не до грудей або сідниць. Ти маєш поважати та любити її. – Остерігайся жінок, які тільки те й роблять, що говорять про матеріальне та про свою зовнішність( волосся, макіяж, одяг та сумочки). Адже, шлюб – це не тільки ці речі. Бо без нової сумочки…
-
Зрозумій, я ніколи не була проти вийти заміж, більше того , я навіть шукала партнера. Проте, весь час свого життя я витратила на пошуки ідеального чоловіка. І так минуло ціле моє життя.
Якось, жила на світі одна жінка. Здавалося, що вона ціле своє життя робила все, щоб тільки не вийти заміж. І от вона вже старенька, приходить час помирати, а знайома її питає: – скажи будь ласка, от ти прожила життя , а так і не вийшла заміж. Чому так? От зараз, коли ти доживаєш своє життя , дай мені відповідь. Можливо, ти ховаєш якусь таємницю, то розкажи її, адже ти скоро помреш. І навіть, якщо всі дізнаються про цю таємницю, тобі вже буде байдуже. А старенька жінка відповідає: – так, ти права, я справді приховую таємницю. Зрозумій, я ніколи не була проти вийти заміж, більше того , я навіть шукала партнера.…
-
Тому, коли я повернувся додому і побачив, що діти взяли човен, я одразу згадав про цей отвір і був просто в розпачі. Не розумів куди мені бігти і що робити.
Завжди пам’ятайте, що добро повертається! І якщо у вас буде можливість комусь допомогти, то не опускайте її, а обов’язково допоможіть! Адже, це так важливо. Часто, ми навіть не замислюємось над тим, що наша допомога може навіть врятувати чиєсь життя, навіть якщо ми думаємо, що це дрібниця. Якось, одного чоловіка попросили, щоб він пофарбував човен. Він погодився, приніс фарбу, пензлики і взявся до роботи. Коли він фарбував, то побачив, що у човні є невелика дірка. Чоловік одразу залатав її і тим самим полагодив човен. Коли він завершив свою роботу і човен був пофарбований, власник заплатив йому за роботу і чоловік пішов додому. ⠀ На наступний день, власник човна прийшов до маляра…