Історія про 8-річного хлопчика з Маріуполя
Дана історія про 8-річного хлопчика з Маріуполя. Речі, які він писав у своєму щоденнику просто пробирають до самого серця.
Хлопчик пише, що у нього померли дві собаки, бабуся Галя і улюблене місто Маріуполь. Хлопчик описував у щоденнику жахіття війни та малював малюнки. Малюнки, які не повинна малювати дитина у 8 років: зруйновані будинки, військова техніка і люди зі зброєю, які вбивають його рідних.
Він також описує жахливі історії , як бабуся пішла за водою і вже не повернулася. А своїх загиблих родичів, дитина зображує на малюнку у вигляді ангелів.
Як же болить серце і душа за кожну дитинку, яка відчула це жахіття на собі. Адже ці дітки пережили те, від чого холоне кров .
Читайте також:Які поради, щодо жінок, дав мені батько, коли я подорослішав
Ми ніколи цього не пробачимо. І ми повинні зробити все, щоб зупинити це божевілля і щоб наша країна стала вільною, і ми всі жили під мирним небом України. А дітки, щоб назавжди забули те, що їм довелося пережити. Джерело
Вам також може сподобатись
Але тут знову був ти – чоловік, якого я до нестями люблю, якого своїми малими руками хочу затулити від усіх бід і нещасть.
Свекруха дивилася на мене уважно, але без усмішки. У її погляді не було злості — лише холодна стриманість. Я одразу зрозуміла: легко не буде. Я старалася бути чемною. Допомагала по господарству, не сперечалася, слухала більше, ніж говорила. Але між нами завжди залишалася невидима стіна. Вона не кричала. Не сварила. І це було навіть важче. Бо мовчання іноді ранить сильніше за слова.
