Не треба надто сумувати, якщо ви щось втратили. Або вкрали у вас щось. Або збитки сталися і продовжуються. Може, це відкуп, це плата за благополуччя, здоров’я, за життя близької людини. Якби знали, за що саме ви заплатили, ви б стрибали від радості і вважали, що дешево відбулися. Правильний є вираз – «дешево відбувся», інакше іноді й не скажеш. Одна жінка захворіла на тяжку хворобу. Лікарі її вилікували, хоча шансів було мало, а лікування було довгим і болісним. До того ж, за час хвороби прийшли в занепад її фінансові справи, дивним чином похитнулося і благополуччя чоловіка. Йому на роботі досить відчутно зрізали зарплату. І грошей в сім’ї стало набагато менше, ніж…

У віці за п’ятдесят років у чоловіка бувають різними. Хтось із чоловіків втратив свою половинку і не знайшов, а у когось все в порядку. Моя знайома Ольга, як-раз і познайомилася з чоловіком, як у пісні: «самотній за п’ятдесят недоглянутий». Читайте також:  Щиро надіюся, що розлучення пройде мирно та без особливих скандалів. Хоча, колишня дружина — ще та змія. Ольга була заміжня, розлучилася, а створити нову сім’ю не планувала. Дісталося їй від колишнього чоловіка: руки розпускав, брехав. Правда мала від нього двох прекрасних дітей, яких виховала гідними людьми. У п’ятдесят років Ольга виглядала моложаво, при цьому не відвідуючи дорогих фітнес-центрів, і без косметичних операцій і процедур. З Віктором Ольга познайомилася в…

Я з Олексієм познайомилася на заводі. Працювала я в їдальні. Щодня він приходив до нас на обід. Чоловік мені одразу сподобався, тому я часто за ним спостерігала. Олексій був завжди привітний та скромний, до всіх говорив та ставився дуже добре. Жодних нарікань по роботі ніколи не поступало. Оскільки я працювала поваром в їдальні, то з легкістю могла оцінити, що він та скільки їсть. З його щоденного раціону, я зрозуміла, що він обмежує себе в харчуванні. Часто купував вчорашні пиріжки зі знижкою. Одного разу я вирішила його запитатися: – Олексію, чому ви так скромно обідаєте? Вдома напевно дружина добре балує стравами? – Облиште, яке там балує. Вона всю мою зарплату собі…

Якщо взяти до рук книгу або життєпис багатьох відомих чоловіків, то історії цих геніїв вражають не так сильно, як описи та режим дня їхніх жінок. Їх гувернантки й няньки виховували їм дітей, служниці й покоївки підтримували вдома лад, а дружини — оберігали їх спокій. Служниця Марселя Пруста Селеста годинами могла слухати свого пана, бо йому закортіло побазікати (не забуваймо про круасани, каву, журнали та газети на срібній таці). Марта Фройд не лиш розкладала для Зигмунда попрасований одяг на спинці стільця, але й вичавлювала йому зубну пасту на щітку. Дружина Карла Маркса ледве животіла з трьома дітьми (інших троє загинули), поки її чоловік писав свої праці у Британському Музеї. Композитор Густав…

Зараз нашій донечці виповнився рочок. Чоловік стабільної роботи не має, заробіток залежить від замовлень. Вийти на роботу у мене немає можливості. Містечко у нас невеличка, ясельних груп немає, в садочок донечку можна віддати лише ближче до трьох років. У мене досить напружені відносини зі свекрами. Вони чомусь дуже полюбляють лізти в наше життя. Вмовляли нас, щоб ми жили всі разом, радію, що цього не трапилося. Завжди вважала, що кожна новоспечена сім’я повинна жити окремо від батьків. Після святкування дня появи внучки, вони наче прокинулися з глибокого сну. Читайте також: У мене є чоловік, якого я люблю. Але з яким я буду коханкою Починають злитися на мене, що я не хочу…

В селі всі люди перешіптувалися, коли дізналися, що я знайшла собі в Польщі чоловіка з житлом, а сина до себе забирати не збираюся. Але мені байдуже до тих пліток, я ні про що не шкодую Чесно кажучи, я не люблю людей, які обговорюють інших не знаючи причини. В моїй життєвій історії було багато пліток і «косих» поглядів, проте я намагаюсь не звертати на це увагу. Моя складна доля виявилась для односельчан приводом здивування і постійного обговорення за спиною. Ніхто не розуміє чи не хоче розуміти чому я зробила саме так, а не інакше. Словом, жила я все дитинство з мамою і коли завершила навчання в школі, то поїхала вчитись у…

Мені ніхто нічого не обіцяє, але я вірна йому весь цей час. Але нещодавно у мене з’явився залицяльник і я вперше задумалась про те, що ж мене чекає в майбутньому Мені 26 років, я завершила вищу освіту і пішла працювати в офіс. Я ще не заміжня, на це є своя причина. Річ у тім, що я закохалась в одруженого чоловіка, а точніше — свого шефа. Так, він мені сподобався ще з часів моєї співбесіди. Він успішний, симпатичний і вихований чоловік. Про його дружину і обох дітей знав весь офіс, адже він не подавав вигляду зрадника. Під час новорічного корпоративу, який ми усією командою святкували в ресторані, шеф підійшов до мене…

Нехай чоловік буде в тебе на першому місці, а діти – на другому Саме ці слова бабусі я запам’ятала на усе життя. Хочу поділитись з Вами мудрістю своєї бабусі і розповісти про те, як я колись бачила міцний шлюб своїх батьків. Моя бабуся була мудрою жінкою і завжди вчила мене про те, що шлюб — це досить серйозна річ, де чоловік має бути на першому місці. Вона завжди казала, що шлюб буде справді міцним лише тоді, коли жінка правильно розставить пріоритети. Мене так здивувало, чому ж саме чоловік має бути на першому місці. В межах справді міцного шлюбу діти відчувають себе в любові, безпеці і добрі. Діти бачать, як тато…

Молодий студент вийшов на прогулянку зі своїм викладачем. Під час прогулянки на іншому боці вулиці студент побачив стару пару взуття, яка, ймовірно, належала бідному селянинові, який працював неподалік в полі і вже закінчував свою роботу. Студент сказав професору: «Давайте пожартуємо над цим селянином. Ми сховаємо його взуття і будемо таємно спостерігати, що він буде робити ». Професор йому відповів: «Юначе, ніколи не жартуй над чужим горем і бідою. Але оскільки ти багатий, то можеш отримати задоволення від наступного – поклади по одній золотій монеті в кожен черевик, а потім ми з тобою сховаємося за кущами і спостерігатимемо за його реакцію ». Студент так і зробив, і вони обидва сховалися за…

Жив в одному селі старий дідусь. Він був самотнім і відлюдником. Вечорами біля його будинку грали місцеві хлопці. Діти раз у раз шуміли, чим сильно його дратували. Одного разу старий не витримав і сказав їм: – Якщо ви прийдете гратися сюди завтра, я вам дам по одній гривні. На наступний вечір діти прийшли і вели себе ще гучніше. Старий виконав обіцянку і сказав, що завтра також їм заплатить. Читайте також: Ось така іронічна притча. А чи завжди нам вдається думати про наслідки наших вчинків Але на наступний день він вручив їм не по гривні, а тільки по 50 копійок. Ще через день старий роздав дітям лише по 10 копійок, сказавши:…