— Тетяно Іванівно, вибачте. Вже час зачинятись, а там якийсь чоловік, стоїть, нічого не бере – почала скаржитися Ольга. Таня, невдоволена, підвела голову, відповівши: -Навіщо турбувати мене по дрібницях? Вона того коштувала? Проте Оля стояла на порозі і чекала на реакцію. Директор, усвідомивши, що треба щось робити, підвелася і пішла до зали. Вийшла в зал і серце її тьохнуло. Спиною до неї стояв солдатик перед вітриною з тістечками. Відстовбурчені вуха смішно стирчали на виголеній голові. — Мишко, синку, — крикнула хрипко Тетяна. Оглянулись усі. І Ольга, і прибиральниця тітка Валя. Повернувся і солдат. Тетяна судомно зітхнула, знову все починається спочатку, вона знову побачила сина в чужій людині. Насилу взяла себе…

Зима прийшла не одна. З нею на голову пенсіонерки Люди Дмитрівної впало лихо. Її єдина дитина, 45-річний Василь, вирішив, що мамі краще зимувати за містом, на дачі. Хоча дача-надто голосне слово для того місця, куди син відсправляв стару матір. Будинок на дачі збудували Люда Дмитрівна та її чоловік, якого вже давно немає в живих. Він був збудований ще за радянських часів. Будиночок був у поганому стані, але ділянці Люди Дмитрівної заздрили багато сусідок. Він годував усю сім’ю старенької не одну декаду. Так, заздрили, але ось чому? Пенсіонерка з ранку до ночі працювала на городі. Усіми благами вона ділилася із сусідками. Та й загалом, Люда була доброю бабулею, нікому зла не…

Зараз мені 24 роки, я навчаюсь на дипломата. Але коли мені було 10 років, то у моїй родині трапилася неприємна ситуація. Батько довгий час зраджував моїй матері, а в якийсь момент зібрав речі і пішов до неї. Ми з мамою залишилися самі, я тоді дуже переживала. Мені не вистачало тата. Через місяць він з’явився у нас зі своєю новою дружиною і зажадав у мами частки у квартирі. За законом йому мала відійти одна кімната. Він вирішив свою частку продати. Йому було все одно з ким ми житимемо по сусідству, я не впізнавала тата. Він дуже змінився, живучи з цією жінкою. Мама прийняла цю ситуацію спокійною, на відміну від мене. Коли…

На жаль, початок цієї історії не дуже хороший. Я була заміжня десять років. Щаслива в шлюбі ніколи не була. Всі ці роки терпіла алкоголізм чоловіка, побої, вічні розборки. І народжувала дітей, тому що п’яним він гвалтував мене. Ми жили в маленькому селі, тому від побоїв чоловіка мені особливо нікуди було бігти. Спочатку ми з дітьми ховалися у матері. Але, природно, чоловік там знаходив нас. І навіть одного разу посмів вдарити мою матір. А потім я просто бродила по вулицях з дітьми. Я сподівалася, що він як завжди вип’є пляшку іншу і засне, а ми з дітьми залишимося без побоїв. У свій час у мене була слабка надія, що свекруха зможе…

Наталя вийшла з лікарні і попрямувала додому. Вона вже думала, як повідомить коханому новини. Вони домовилися зустрітись після занять. Наталя із села, приїхала до міста вчитися. Подруги покликали її до клубу, де вона ніколи в житті не була. Сиділа вона там у кутку, і до неї підійшов привабливий чоловік. То був Антон. Вони познайомилися, поговорили, потанцювали разом, а згодом обмінялися телефонами. Для Наталі  все було вперше. Вона зустрічалася з Антоном місяць, і після цього тільки хлопець вмовив її покликати його до себе в гості. Вони провели разом ніч, а через деякий час вона дізналася, що він одружений. Антон сказав, що він у процесі розлучення, і вони скоро будуть разом. Ну,…

Якось, одному чоловікові здалося, що у дружини погіршився слух. Однак, щоб не сваритися та не змушувати відвідати лікаря, він вирішив спочатку самостійно проконсультуватися з фахівцем. На прийомі, лікар порадив чоловіку провести невеликий тест, щоб поставити попередній діагноз та запропонувати жінці обстеження. Читайте також:Петро запропонував незнайомій жінців безкоштовно залишитись у нього вдома. Виявилося, у нього інші плани. Йому потрібно було спитати дружину будь-що на відстані 15 метрів. Якщо вона не почує, то підійти на 12 метрів. Потім на 9 й так далі, поки вона не відповість на питання. Чоловік після консультації поспішив додому, щоб перевірити якість слуху коханої. Коли він зайшов в будинок, то почув аромат печеного й відійшовши на 15…

Дивні вимоги були у Петра на роботі — всі співробітники повинні бути одружені. Йому довго вдавалося обходити це негласне правило, але начальник викликав його до себе. Почав говорити про престиж їхньої компанії, що це необхідно, інакше Петро може почати шукати нове робоче місце. Потрібно було десь знайти собі дружину, хоч би ту, яка погодиться на фіктивний шлюб. У житті все не просто, але тут Петру пощастило. Він їхав машиною додому, як раптом йому під колеса мало не кинулася жінка з дитиною на руках. -Ви що з глyзду з’їхали? Якщо жити на6ридло, то робіть що хочете, але дитину пошкодуйте! -Вибачте, будь ласка… я спізнюся в лiкapню, але ніхто з водіїв не…

Починалося все дуже мило – викликане таксі підвезло щасливу пару молодят до будинку, де треба було їм жити разом. Перед дверима квартири наречений взяв молоду на руки, щоб, за звичаєм, внести її в будинок. Але, виявилося, що це було дещо передчасно – двері він забув відкрити. Опустивши наречену на підлогу, молодята почали нишпорити по кишенях піджака – але ключа не знайшли. Придивившись, чоловік зрозумів, що це взагалі не його піджак, а свідка. У ресторані було жарко і обидва – і наречений, і свідок – знімали піджаки і вішали на спинки стільців. Мабуть, переплутали, коли одягали. Треба було якось потрапити в квартиру. Тут наречений вирішує швидко збігати додому до свого свідка…

У початкових класах дівчина навчалася найкраще. Ходила до школи як на свято. Ніколи не запізнювалася, завжди була дуже охайно одягнена. Але в середніх класах її успішність почала поступово погіршуватися. Вона почала одержувати четвірки, потім і трійки пішли. А запізнення увійшли до звички. Потім у старших класах Аня загалом перестала вчитися. І навіть прогулювала уроки. Зовнішній вигляд дівчинки бажав кращого: м’яті речі, брудне взуття, а одного разу вона прийшла до школи в рваних колготках. На жаль, це все призвело до глузувань і знущань однокласників. Аня поводилася дуже тихо і замкнуто, ні з ким не спілкувалася, сиділа сама. А вчителі постійно лаяли її, класна керівниця демонструвала повну професійність – кричала на неї,…

Одружився я по зальоту і дуже пишався тим, який я благородний. Спочатку все було добре. З народженням дочки турбот у нас додалося. Перші кілька тижнів, я намагався дружині в усьому допомагати, але поруч були друзі – всі холості. Вони розважалися, я носився з сім’єю. Це було прикро. Я вирішив, що і нам з дружиною треба розважатися. Ми стали залишати дочку з бабусями і ходити по кафе і ресторанах. Дружина моя ніколи не була шикарною дівчиною, а з народженням дитини і зовсім зникла. На тлі загального блиску, вона сильно програвала. До того ж, її весь час тягнуло додому. Вона дзвонила питтися про дитину кожні пів години, а в проміжках сиділа заспана…