Саме Ти

Сьогодні я побачив в автобусі гарну дівчину із золотистим волоссям, і позаздрив їй… Вона здавалася такою щасливою … Мені було шкода, що моє обличчя не було таким сяючим. Раптом, коли вона встала і рушила до дверей, я помітив, що вона покалічена. У дівчини була лише одна нога, вона була на милицях. Але проходячи повз мене … вона посміхнулася! О, Боже, прости мене, коли я скаржусь. У мене обидві ноги. Світ мій! Я зайшов купити цукерок. Хлопчик, який їх продавав, був таким милим. Я почав розмовляти з ним. Він здавався таким задоволеним своїм життям. Я не поспішав, я міг дозволити собі запізнитися. Коли я виходив, хлопець сказав мені: “Дякую, пане!  Ти…

Мені було 20, ми з моїм чоловіком і маленьким сином у колясці ввечері гуляли парком, спілкувалися про всяке різне і тут почули жіночий кpик. Чоловік, недовго думаючи, помчав у той бік; я слідом за ним. На стежці кpичала притиснута до дерева дівчина, а поруч двоє мужиків – один виривав у дівчини сумку, а другий тримав її за гopло і руками ліз під сукню. Чоловік з нальоту вдapив у бік того, що тримав дівчинку; той ойкнyв і впав. Другий від не сподіванки випустив сумку і одразу отримав у щелепу. Упав, а чоловік тим часом підскочив до першого і ще раз кинув його вдарив. Загалом, обидва чоловіки валялися тепер на траві; чоловік…

Одного разу біля дороги сидів чоловік. Мандрівник, що проходив повз нього, запитав: — Чи довго йти до міста? — Іди,— відповідає йому той, хто сидів. — Ні, ти, мабуть, мене не зрозумів. Чи довго йти до міста? — Іди,— так само відповів той. Читайте також: Багаті теж плачуть: як на пафосному та шикарному весіллі у нареченого трапилося горе Подорожній розлютився. — Я поставив тобі просте запитання! Чи довго йти до міста?! — Іди… — так само відповідав йому той, що сидів. Подорожній розгніваний пішов геть. — Зачекай, — раптом почув він голос людини, що сиділа біля дороги, — До міста 6 годин пішки. — То що ж ти мені відразу…

Іван був із досить забезпеченої сім’ї, батько працював в адміністрації. Відповідно, шукали йому потрібну наречену. І знайшли Оленку – доньку місцевого бізнесмена. Познайомили молодих, довго чекати не стали, за місяць зіграли весілля. Усі були задоволені, особливо батьки, які завели спільний бізнес, ще й розширили свої зв’язки у своїх колах. Весілля було таким шикарним, що про нього писали всі ЗМІ. Після танцю нареченого та нареченої, Іван помітив, що мама якось зблідла. А потім вона почала повільно скочуватися вниз. Іван підбіг до неї і встиг підхопити, щоб вона не впала. Відразу викликали швидку. У лікарні, коли жінку привели до тями, вона попросила впустити до неї в палату тільки сина. І тихим голосом…