Ми одружені вже давно, придбали квартиру, авто, навіть декілька разів їздили на море. У шлюбі у нас є син – Микита. Але останнім часом я почала помічати, що мій чоловік якось змінився. Він почав затримуватися на роботі, на вихідні йшов з дому… Мені казав, що йде з друзями, але, по-перше, друзів у нього було дуже мало, а по-друге, я знала, що гуляти всі вихідні вони не будуть. У кожного вже є своя родина. От і на Новий рік чоловік повідомив мені про те, що на святкуванні його не буде, адже їх фірма буде працювати увесь день та навіть вночі. Скажіть, яка фінансова фірма працює у Новорічну ніч? Я здогадувалася, що…

В  саду росла груша.Сашко, коли був маленький, любив постійно гратися на дереві, зривав груші, ласував ними, а потім наївшись відпочивав в тіні біля неї. Малий дуже любив грушу, а вона відповідала йому тим самим. Сашко  підростав та все рідше приходив до груші. Одного дня він прийшов до дерева дуже засмучений. – Підходь, нумо пограймо, як раніше – сказала груша. – Я вже підріс й мені це вже не цікаво. Мені потрібні іграшки, але у мене немає коштів для їх покупки. – Пробач, але в мене немає грошей. Постривай, збери мої груші, продай їх та в тебе буде за що купити іграшки. Хлопець на радощах зібрав всі плоди та пішов дуже…

“Було 5 внуків в однієї бабусі. Вони всі бабусю дуже любили. Часто їздили до неї в село, пили парне молоко, їли пиріжки, відпочивали. Виросли хорошими людьми. І бабуся їх любила дуже. Пишалася успіхами. Тільки один онук, Андрій, був не дуже вдалий, так би мовити. Навчався погано, втікав пару раз з дому, міг поцупити щось і навіть потрапив ненадовго до в’язниці. Про нього намагалися якомога менше говорити. І не запрошували його в гості. А решта четверо збиралися часто і гаряче сперечалися: хто більше бабусю любить? Кого бабуся більше любить? Улюблена була тема для розмов застільних. Потім якось сусіди з села зателефонували онукам і повідомили, що бабуся сильно захворіла. Інсульт. І треба…

Мені одна вчителька розповіла про дівчинку, яка сильно заїкалася. Дуже сильно, особливо коли хвилювалася. Зовсім майже не могла говорити. І всі роботи здавала тому письмово. І цю дівчинку зненавиділа вчителька, скажімо, фізики. Ні за що ні про що. Антагонізм якийсь, повна несумісність. А може вона була садисткою. І їй подобалося принижувати дівчинку з бідної родини, заїку, яка ще й вчитися намагалася щосили. І завжди була готова до уроку – садистів це особливо злить. І ця вчителька, припустимо фізики, почала дівчинці ставити трійки. І двійки. Прискіпуватися до дрібниць, до почерку, до полів у зошити, вдавати, що не розбирає букви у формулі… Багато способів є, на жаль. І одного разу перевірила контрольну…

Ми почали зустрічатись ще в школі. Тоді ні в нього, ні в мене нічого не було. Разом ми пройшли нелегкий шлях і нам таки вдалось зберегти стосунки. Почали жити разом ми після інституту, коли знайшли роботу обидвоє. Але жили в його батьків. Згодом чоловік почав заробляти трохи більше і запропонував мені стати його дружиною. Ми тоді не зволікали і одружились, а за кілька вирішив вирішили, що хочемо маля. І вже за місяць я повідомила Юрі, що ношу під серцем дитину. Чоловік був на сьомому небі від щастя і просто носив мене на руках. Та раділа й уся родина, бо його батьки щиро мені дякували за першого онучка. Я ще трохи…

Історія з мого дитинства. Село, літні канікули. Був маленький хлопець Іваном його звали. Він навіть говорити не вмів. Тільки мукав і завжди чомусь посміхався. Разом з ним собака завжди була. Ми її зі сміхом Му-Му звали. Дітвора командувала убогим, як хотіла. Читайте також Правила, завдяки яким виконуються бажання На побігеньках був завжди. А коли я приїжджав, то ганяв більше всіх інших. Заради сміху змушував друшляком воду з річки носити. Він щиро дивувався, куди вода дівається, і засмучувався, що не виходить. А ми падали зі сміху. Мене хлопець сильно побоювався і намагався не наближатися. Приїхав в те літо на канікули і привіз з міста жувальну гумку. Роздаю всім друзям таку дивину,…

“Мама готувала вечерю, вона була дуже втомлена . Перед батьком вона поставила тарілку з тостом, що підгорів, і банку з яблучним варення. Підвуглений тост відразу ж кинувся мені в очі, але я вирішила почекати, чи помітить батько. Але він, ніби не звернувши уваги, спокійно відкусив підгорілий шматочок хліба і запитав, як пройшов мій день. Не пам’ятаю, що я тоді відповіла. Пам’ятаю, що незабаром мама вибачилася за невдалий тост. Ніколи не забуду, що відповів батько: “Люба моя, я обожнюю тости, що підгоріли!” Читайте також Життя дало мені міцний, добрий урок. Пізніше, коли я лягала спати, я запитала батька, чи дійсно він любить чорні тости. Він обійняв мене і сказав: “У твоєї…