Дивовижна історія про котика , яку потрібно дочитати до кінця
У сільського священника був котик, якого він дуже любив , оскільки сам він був самотній. І от якось, одного дня, його кіт не повернувся додому . Священник дуже засмутився і пішов шукати улюбленця.
Знайшов він його дуже швидко , котик заліз на верхівку дерева і сидів там переляканий. Він ніяк не хотів злазити з дерева, тому священник почав думати як врятувати кота.
Він вирішив прив’язати до дерева мотузку і машиною нахилити його до землі. Він подумав, що так кіт з легкістю зможе злізти з дерева. Священник все зробив, як запланував , але не врахував міцність мотузки . Тому, як тільки дерево нагнулось до землі, мотузка лопнула, а киця полетіла ніби птах. Священник навіть не зорієнтувався в який бік полетіла киця.
А паралельно з цією ситуацією відбувалась ще одна :
По сусідству зі священником жила жінка з маленькою донечкою. І дівчинка завжди просила маму про котика, але мама була непорушна . От і того вечора донька почала випрошувати:
– Мамусю, ну будь ласка, давай візьмемо кицю. Я дуже хочу і буду дуже чемна
Читайте також:Життя завжди дає нам можливості! Головне вміти їх побачити
Мама задумалася і сказала дочці: «Знаєш донечко, – ти помолися гарно і попроси у Господа кицю, якщо ти справді заслуговуєш її, то Він обов’язково вислухає тебе».
Звісно, донька одразу схилила коліна і стала своїми словами молитися до Бога і просити котика. І тільки дівчинка домолилася , як у відчинене вікно влетів той самий кіт, якого священник запустив з дерева. Мама втратила дар мови і мало не впала з ніг.
Тому, Бог завжди шукає людей і підлаштовує так ситуацію, щоб відповісти на вашу молитву і допомогти вам , якщо ви цього щиро бажаєте . Джерело
Вам також може сподобатись
Я ніколи не думав, що стану тим чоловіком, який тягне все на собі і мовчить. Коли ми одружувалися, я щиро вірив — це назавжди. Вона дивилася на мене так, ніби я був її світом. А я — на неї, ніби вона була моїм домом.
“Ви самі винні, що тепер платите кредит!” — син змусив батьків купити приставку, але все зайшло надто далеко — Ви самі винні! Треба було одразу купити! — Рома грюкнув дверима так, що на кухні задзвеніли склянки. Мама стиснула в руках платіжки за комуналку, а тато лише важко видихнув. Здавалося, звичайна дитяча образа… але це був тільки початок. Все почалося з п’ятірки з математики. Рома прийшов зі школи щасливий і впевнений: — Я заслужив приставку. Не прохання. Не мрія. Вимога. Мама вирішила пояснити “по-дорослому”. Вона виклала перед сином купу паперів: квитанції за світло, газ, воду, чеки з супермаркету, витрати на бензин, мобільний зв’язок, одяг. — Ти ж у нас любиш рахувати? От і порахуй, чи вистачить нам грошей, — сказала вона. Рома мовчки зібрав усе в папку і пішов у кімнату. А наступного дня в їхній квартирі почалося щось дивне.
