Мої батьки були в шлюбі 32 роки. Та коли моєму батькові виповнилося 64 його не стало. На той момент моїй матері було 60. Ми намагалися підтримати її і робили все що в наших силах. Мати почала жити разом з нами. Я, мій чоловік і двоє дітей мешкаємо у великому будинку. Коли мати переїхала до нас, то почала допомагати мені у господарстві. Вона водила мою дочку на заняття вокалом і малювання, а сина на боротьбу. Відверто кажучи, моє життя стало легшим. Ми з чоловіком перестали перейматися за дітей і спокійно працювали. Мені здавалося, що мати була щасливою поруч з нами. У чоловіка з тещею були хороші стосунки. Не було жодних непорозумінь…

Ноги її ходять гірше, але тільки туди, куди вона хоче. Навчилася ніде не бувати з ввічливості, чи тому що покликали, а їй нецікаво. Не виправдовується. Спокійно говорить “ні” і відкриває чергову книгу. Продовжує любити оглушливо дорогі парфуми і нові сукні… Хандрить іноді. Знатно. Це вона теж дозволила собі. Адже раніше імітувала, як і всі ми, схвалюваний талант бодрячка… “Дід прийшов”, – говорить вона, перекладаючи все-таки частину відповідальності на важкий характер свого діда, якого я знаю тільки за бабусиними розповідями… Як не дивно, але це діє на неї добре – чесно визнати емоційний спад, прожити його, не витираючи пил, не готуючи гаряче, і вимикаючи наглухо телефон… А потім – відновитися для…

Ей, я одружився, а тебе поруч немає. Як це розуміти? — жартуючи, запитав Костя по телефону в чоловіка своєї сестри. У відповідь він почув незручне мовчання, а потім пояснення: — Та ми розлучилися… — Що? Коли? А як же діти? Ото ви даєте! Після розмови з Мішею брат пішов шукати сестру. Поліна намагалася тримати себе в руках і вдавати, що все в порядку. Та після кількох хвилин розмови вона розплакалася. Костя намагався її підтримати і заспокоїти. Брат обняв сестру і вона випадково вимазала його білу сорочку косметикою. Далі до них збіглися свекри. Цілий вечір вони то воду їй носили, то намагалися розрадити її горе. Усі забули про те, що у…

У житті кожного з нас траплялися ситуації, коли ми помилялися в людині. Це боляче. Можливо, ця коротка притча навчить і вас краще розбиратися в тому, кому можна довіряти, а від кого краще триматися подалі… Одного разу юнак попросив старого ченця навчити його розбиратися в людях. Він запитав старця: – Як мені зрозуміти, кому можна довіряти? Як зрозуміти, до кого слід ставитися з обережністю? А ще є ті, кого слід побоюватися. Як їх розпізнати серед натовпу? Мудрий монах відповів: – Остерігатися тих людей, які занадто смиренні на вигляд. Бувають такі люди, які направо і наліво кладуть перед тобою поклони. Вони тебе постійно намагаються обійняти. При будь-якому зручному моменті такі люди намагаються…

Наша єдина дочка Ліза закохалася в хлопця. Це сталося минулого року. З Артуром вони одружилися і відсвяткували гарне весілля. Від нас молоді отримали в подарунок квартиру, а від батьків хлопця — автомобіль. У них було спокійне життя. Дочка здавалася щасливою. Хоча Артур не старався щось робити. Він працював у салоні зв’язку, де отримував мізерну зарплату. Ліза після закінчення університету влаштувалася на роботу вчителькою. Зароблених грошей їм вистачало, ще й ми зі сватами намагалися допомогти молодій парі. Згодом дочка розповіла, що у нас скоро з’явиться онук. Коли настав день родів, то ми відвезли Лізу у пологовий, а її чоловік сказав, що йому треба повертатися на роботу. Появився хлопчик. З Лізою і…

Одного разу один мільярдер проводжаючи свою секретарку, що пропрацювала з ним довгий час, на заслужений відпочинок, вирішив подарувати їй пару мільйонів доларів, щоб вона ні в чому не мала потреби. І тоді секретарка в подиві говорить йому: – Що Ви робите? Навіщо? Я і так до виходу на пенсію накопичила собі кілька мільярдів доларів. Мільярдер в подиві: – Але як? Адже ви працювали всього за 5-6 тис.$ В місяць? Як Ви накопичили стільки грошей? Секретарка: Я весь час брала участь на зборах з Вами. Коли Ви по телефону скуповували вільні землі або якісь цінні папери, я робила те ж саме хоча в невеликих обсягах. Я копіювала ваші дії. Таким чином,…

Ми з чоловіком мешкаємо в селі, яке знаходить неподалік від обласного центру. Саме там жив наш син з невісткою. Однак приблизно рік тому вони справили весілля сина і подарували молодим свою квартиру. Самі ж переїхали до нас. Звісно, що не без нашої згоди. Ми домовилися, що вони нам допомагатимуть по господарству, адже сили в старості вже не ті. Та наші очікування не виправдалися. Вони роблять щось по дому, але лише незначні дрібниці. Працюють в місті, тому доводить кожного дня витрати багато часу на дорогу. Так і виходить, що невістка лише на вихідних щось приготує, а син інколи наведе порядок в городі. Та все ж комунальні послуги вони оплачують і продукти…

Ми з чоловіком їздили у відпустку на море. На час нашої відсутності дали ключі від дому моїй матері, щоб вона за собакою дивилася і рибок підгодовувала. Повернулися з відпочинку, а ключі забрати назад посоромилися. Матір продовжила ними користуватися. Інколи вона приходила без попередження і відкривала самостійно двері, а деколи все ж телефонувала наперед. Читайте також: Всі вважають що я «наймичка» у власних дітей. Та одна ситуація поставила жирну крапку. Якось увечері ми з чоловіком вирішили провести час вдвох. Нічого дивного, що в молодої пари є життя. Та раптом нас переривають якісь кроки на вулиці, за якими послідував стук по вікнах. Ми швидко почали вдягатися. Далі чуємо, як вхідні двері відчиняються…