Мабуть, ключі повинні бути у ваших найближчих родичів, але вони мають використовувати їх лише у критичних ситуаціях.
Ми з чоловіком їздили у відпустку на море. На час нашої відсутності дали ключі від дому моїй матері, щоб вона за собакою дивилася і рибок підгодовувала. Повернулися з відпочинку, а ключі забрати назад посоромилися. Матір продовжила ними користуватися. Інколи вона приходила без попередження і відкривала самостійно двері, а деколи все ж телефонувала наперед.
Читайте також: Всі вважають що я «наймичка» у власних дітей.
Та одна ситуація поставила жирну крапку. Якось увечері ми з чоловіком вирішили провести час вдвох. Нічого дивного, що в молодої пари є життя. Та раптом нас переривають якісь кроки на вулиці, за якими послідував стук по вікнах. Ми швидко почали вдягатися. Далі чуємо, як вхідні двері відчиняються і в кімнату забігає мама. Це все відбувалося дуже швидко і поки вона йшла коридором мій чоловік грозився, що забере від тещі ключі.
Хоча ми встигли одягнутися, але мати все ж почула його слова. Вона образилася, кинула ключі і пішла геть. Три дні продовжувалися сварки по телефону. Зрештою якось ми помирилися, але ця ситуація запам’ятається надовго.
Мабуть, ключі повинні бути у ваших найближчих родичів, але вони мають використовувати їх лише у критичних ситуаціях.
