Жила-була на світі Втомлена Жінка. Кожен ранок вона абияк прокидалася, примушувала себе цілий день працювати та змученою лягала спати. Вона вже і не пам’ятала, коли востаннє почувала себе відпочилою, повною сил. І так все тривало до певного часу, до того самого моменту, коли тінь Втомленої Жінки відокремилася. Це було літньої спекотної днини, коли треба було зробити чергову важливу справу, тому що “не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні”, “хто не працює, той не їсть”. Саме це довело жінку до піку втоми. Тінь стала віддалятися від неї, залишивши свою господиню сидіти без сил на офісному стільці. Жінка благала Тінь: – Будь ласка, повернися до мене! Ти йдеш, і разом…

Є у мене подруга, 29 років, незаміжня і ніколи не була в серйозних стосунках. Маленького зросту, повненька, працює в держустанові, отримує мало, живе в гуртожитку, освіти немає. Дружимо вже 8 років і весь цей час вона постійно шукає собі чоловіка і ніяк не може знайти. Прийшла вона до мене в гості, і, як зазвичай, завела розмову що їй, дивлячись на нас, дуже хочеться сім’ю, чоловіка, дітей і якої-небудь стабільності в житті. Слізно просила допомогти їй, познайомити з ким-небудь. Мій чоловік працює в автосервісі, я звернулася до нього з питанням, чи є у них неодружені розумні хлопці. Чоловік відповів, що є один дуже хороший хлопець, працьовитий, не п’є, адекватний. Вирішили в…

Жили-були в одному селі бідний старий і його син. Всього-то й було у них, що старий будинок – і чудової краси білий кінь. Власники найкращих табунів з усієї округи приїжджали в халупу старого, щоб подивитися на це диво і запропонувати за нього ціну. — Старий, так я заплачу за нього стільки, що навіть твоїм правнукам до кінця життя не доведеться працювати… — Ну продай, навіщо тобі цей кінь? Хочеш – двадцять коней натомість дам?.. — Все одно ж вкрадуть. Таких коней треба тримати за високим парканом і під гарною охороною… Так говорили гості старому. Але він ніколи не погоджувався продати свого білого коня. Читайте також Вперше про усиновлення Оксана почула…

Вперше про усиновлення Оксана почула від лікаря. Їй було 26 років, вона дуже хотіла дитину, але …не виходило. Лікар порадила подумати про усиновлення. Але Оксана не втрачала надію і продовжувала боротися за право народити дитину. Але, марно… Оксана з головою занурилась у роботу. За десять років зробила блискучу кар’єру. Вона – викладач в університеті, науковець, активний громадський діяч. За таких життєвих обставин вона перетворилась на закоренілу холостячку. А це, треба сказати, страшне явище. Коли ти починаєш внутрішньо дерев’яніти, і при цьому не розумієш, що з тобою відбувається… От тоді її материнське нутро почало протестувати. Оксана прийняла рішення всиновити дитину. Ще рік їй знадобився щоб завершити всі свої нагальні справи, аби…

– Ти мене, звісно, вибач, але я тебе не розумію зараз зовсім, – стала я відверто розмовляти зі своєю подругою Наталею. – Ти наче виправдуєш свого сина Миколу в тому, що він з таким небажанням платить аліменти для свого власного сина. Так не можна. Дитина ж має щось пити, їсти щодня, навчатися. Для нього стільки всього потрібно, а зараз такі ціни. Зараз все так дорого, ти ж сама все добре розумієш. Пара звичайнісінького взуття дитячого – он скільки коштує на сьогоднішній день. Хлопчик не винен, що батьки розлучилися. Вже хто-хто б так говорив, але ти, Наталю. Ти ж сама ростила свого сина Миколу сама, бо з чоловіком тоді розлучилася. І…

Ніколи не намагайтеся повернути жінку, якій ви одного разу завдали болю. Нічого хорошого вас не чекає! Не те, щоб вона не повернеться… Просто тієї жінки, яку ви залишили, швидше за все, більше немає. Замість неї прийде та, що знищить вас! Що робить чоловік, якщо йому потрібна жінка, але він при цьому не хоче прогресувати і стати гідним її? Він її обезцінює, тобто опускає до свого рівня. Тому чим більше безвідповідальний чоловік, тим більше обезценена жінка. Щастя і правда в дрібницях. Ніякого захоплення світу або дуже дорогий будинок не зрівнятися з тим, що ти можеш сказати “доброго ранку” коханому чоловікові. Якщо вам щось не подобається в своїх обраницях, не поспішайте звинувачувати…

Моя мама готувала вечерю після важкого робочого дня. Перед батьком вона поставила тарілку з тостом, що підгорів, і банку з полуничним варенням. Підвуглений тост відразу ж кинувся мені в очі, але я вирішила почекати, чи помітить батько. Але він, ніби не звернувши уваги, спокійно відкусив підгорілий шматочок хліба і запитав, як пройшов мій день. Не пам’ятаю, що я тоді відповіла. Пам’ятаю, що незабаром мама вибачилася за невдалий тост. Ніколи не забуду, що відповів батько: “Люба моя, я обожнюю тости, що підгоріли!” Читайте також Знаю я таких сусідок, – кричала дружина Пізніше, коли я лягала спати, я запитала батька, чи дійсно він любить чорні тости. Він обійняв мене і сказав: “У твоєї…

– Та не можу я вийти на роботу! – обурювався В’ячеслав в трубку, – куди я дітей-то подіну? Два дні тому його дружина пішла погуляти з собакою і знову загубилася на кілька днів. Любить його дружина, ось так вийти з якого-небудь справі і зникнути. Нагуляється і приходить додому як ні в чому не бувало. А він змушений за дітьми стежити, одній доньці п’ятий рочок йде, а другий тільки третій. Добре, що на тижні дитячий садок працює, відводить туди доньок і голова до вечора не болить, а от у вихідні це щось. Мама його сидіти не хоче, вірніше з молодшою-то вона згодна сидіти, а ось старша її не рідна дочка, це…