Саме Ти

Одного дня, дочка прийшла до мами дуже засмученою. Мама звісно ж побачила, що в доньки щось трапилось, тому одразу спитала, в чому справа. – Мамо, Андрій ( коханий дівчини) каже, що втомився від мене. Втомився від моїх дзвінків , від повідомлень, від надмірної уваги. Каже, що я його дуже контролюю і тому він хоче відпочити. Що мені зараз робити? Як мені бути? Мама подивилась на свою засмучену донечку і відповіла : – Алінка, от поглянь на ці квіти в нашому домі, – Якщо я просто забуду про них на місяць  і перестану поливати, що з ними станеться ? – Вони напевне зів’януть. – Так, правильно. Дивись, а якщо я навпаки…

Я вже перестала вірити в казки і бути такою наївною. Так, я більше не ставлю будильник на 6 ранку в надії, що прокинусясьогоднішвидше.  Не прокинуся! Я перестала чекати того часу, коли я зможу зробити всі справи і відпочити. Я вже виділяю час для відпочинку. Зрозуміла, що напруга йде зсередини. Я перестала терпіти токсичних людей і сприймати їхню пасивну агресію за стриманість або життєву мудрість. Я почала більше прислухатися до своєї інтуїції. Навчилася розрізняти вовків в овечій шкурі. Їх ой як багато виявилось. Я почала дозволяти собі злитися на людей, проте перестала мститися їм. Я зрозуміла, що життя розставить все на свої місця. Навчилася завжди говорити щиро і від серця, а…

Привіт, коханий. Знаєш, ніколи не думала, що напишу такого листа . А я дуже втомилася. 10 років тому, у нас все починалося дуже красиво. Я красива молода дівчина вийшла заміж за чоловіка у формі. Мені, чомусь, тоді здавалося , що тільки одне слово «військовий» автоматично означає «сильний, надійний і відповідальний». Проте, вже після перших місяців спільного життя я переконалася у протилежному. Я зрозуміла, що за нашу сім’ю повністю відповідаю я. Про розлучення я тоді навіть не думала. Адже ми так кохали одне одного. А я? А я нічого, впораюся. Я сильна. Ти одразу поділив наші домашні обов’язки , по принципу чоловік заробляє, а дружина підтримує домашнє вогнище. Тільки от грошей…

Біля дороги стояли Любов і Розлука і дивилися на молоду пару. І от Розлука каже Любові: – Давай поспоримо з тобою, що я їх зможу розлучити? – А Любов відповідає: – Добре, але можна я до них підійду всього один раз , а потім ти зможеш робити все, що тобі потрібно . Розлука погодилася. Тоді, Любов підійшла до тієї пари, доторкнулась до них, подивилась в їхні очі і побачила там вогник. Потім , Любов відійшла і каже до Розлуки: – Все, тепер можеш ти йти. А Розлука відповідає: – Ні, я не піду. Зараз я вже не зможу їх розлучити – їх серця наповнені любов’ю. Я прийду пізніше, через декілька років.…

Ви знаєте, коли мої діти не хочуть мені допомагати по дому чи мити посуд, то я завжди  розповідаю їм про ті часи, коли посуд мився в тазику, в холодній жирній воді . І додаю : діти у вас все прекрасно. Або , коли мій 4-річний син не хоче сам одягти кросівки на липучках, кажучи, що йому це дуже складно зробити, я розповідаю йому про часи, коли у нас були дубові черевики на шнурках, які ми вже в 3 роки зав’язували “бантиком” . Або, коли діти фиркають йогуртом з вишнею, бо вони хотіли з персиком, то я розповідаю їм про магазини, де крім кефіру і молока в трикутному пакеті не було…