– Як у казці – несподівано отримала велику грошову суму в спадок! – розповідає тридцятирічна Єва. – Ну то є як – велику… Для когось це сльози, звичайно. Але для мене – цілий статок, з урахуванням того, що ми останні місяці взагалі на макаронах сиділи… У Єви і її чоловіка двоє дітей, восьми й двох років. Єва зараз в декреті з молодшим, а її чоловік, на жаль, без роботи. Посилено шукає півроку вже і все ніяк. Чоловікові тридцять вісім років, він має вищу освіту і непоганий досвід роботи. Тому він хоче знайти місце принаймні не гірше, ніж останнє, звідки він вилетів за скороченням штатів на початку літа. Йти на «хоч…

Одній маленькій дівчинці треба було зробити операцію. Лікар сказав їй перед тим, як покласти на операційний стіл: – Перш, ніж тебе вилікувати, ми тебе укладемо спати. Дівчинка глянула на нього і, посміхаючись, сказала: – А якщо ви мене покладете спати, то мені треба перш помолитися. Читайте також Щастя – в тобі самому Вона схилила коліна біля столу і сказала: – Я лягаю спати, Господи, і прошу Тебе зберегти душу мою. Але якщо мені доведеться померти, перш ніж я прокинусь, то прошу Тебе, Господи, візьми душу мою до Себе. Лікар потім розповів, що в цей вечір він помолився перший раз за своє доросле життя!”.

Іноді здається, що щастя бродить зовсім поруч: «ось ще трохи потерплю (схудну, зустріну велику любов, ось він (вона) зміниться), і нарешті все буде добре». На жаль, думка про те, що щастя – десь в майбутньому, за рогом, за поворотом – велика і лукава ілюзія. Якщо відчуття щастя немає зараз, завтра його теж не буде. Якщо зараз світ – похмурий і недобрий, чому завтра він раптом стане іншим? Те, яким ми бачимо цей світ, залежить тільки від нас самих. Точно так само як бути щасливим чи ні – це кожна людина вибирає для себе сама. Багато людей чекають, що «щастя» раптом звалиться на них як кам’яна брила. А тому шукають його…

Моя мати була подругою одруженого чоловіка, від якого я і появився. Скільки себе пам’ятаю в дитинстві, постійного житла у нас не було, весь час поневірялися і орендували квартири. Коли мені було п’ять років, мати познайомилася з черговим чоловіком і захотіла бути з ним, але він поставив їй умову, що візьме її, якщо вона буде сама. Та легко і просто проміняла мене на цього мужика. Привезла мене до мого батька, давши в руки всі необхідні документи. Вона подзвонила в двері його квартири, почула звук замку і втекла. А я залишився стояти. Двері відчинив батько і оторопів побачивши мене. Він зрозумів відразу, хто я. Завів в квартиру. Його дружина прийняла мене добре…

Відносини з чоловіком ставало все погано, важко спілкуватися, ми віддалялися. Напевно, криза якась. І навіть географічно: чоловік став часто ночувати у себе в квартирі, а я у себе. А вагомої причини для розлучення як такої не було. Все було ніяк. Я була впевнена, що у нього хтось є. І щоб довго не сумніватися, одного разу, коли він був на роботі, я поїхала до нього додому в повній впевненості, що знайду сліди перебування коханки, а може бути і всю її цілком там, в його будинку. Читайте також Притча про жінку Відчинила двері своїми ключами. Принаймні нікого живого вдома не було. І я стала шукати: подушки, ковдри, речі в ванні, хоч десь, хоч…

Ангел підійшов і доторкнувся до жінки. – Боже, але вона така ніжна? – Так, вона ніжна – погодився Творець. – Але я її створив і міцною. Ти не уявляєш скільки вона може витерпіти і скільки всього зробити. – А вона вміє думати? – запитав ангел. Бог запевнив: – Вона не тільки вміє думати, вона може аргументувати і доводити. Тоді ангел щось помітив, простягнув руку і доторкнувся до щоки жінки. – Ой, здається ця модель пропускає воду. Казав же тобі, що ти намагаєшся занадто багато всього в неї помістити. – Не протікає, – спростував творець. – Це сльоза! – А навіщо їй сльоза?! – здивувався Ангел. Господь пояснив: – Через сльози…

«Можу я побачити мою дитину?», — запитала щаслива новоспечена мати. Коли їй принесли дитину, і вона відсунула пеленку, щоб поглянути на її обличчя, вона ахнула. Лікар швидко відвернувся і подивився в лікарняне вікно. Дитина була без вух. Час показав, що слух у дитини був досконалим. Відсутність вушних раковин впливало лише на його зовнішній вигляд. Одного разу, він прибіг зі школи і кинувся в обійми матері, вона зітхнула, знаючи, що його життя буде низкою неприємностей і насмішок. Він сказав: «Хлопчик, великий хлопчик … назвав мене ур0дом». Він виріс і став фаворитом серед своїх однокласників. У нього був талант до літератури і музики … «Але ти міг би спілкуватися з іншими хлопчиками»,…

«Приходь до нас через п’ять років!», так одна жінка сказала чоловікові, який її кинув. З п’ятьма дітьми кинув, молодша грудна була. Цей чоловік пішов до юної дівчини, ровесниці старшої дочки. Така життєва драма сталася. Але головне – він виніс і вивіз абсолютно все. Пусто і дзвінко стало в квартирі. Просторо! Хлопчики їздили на старенькому велосипедику по порожніх кімнатах і дзвонили в дзвінок: дзень-дзень! А дружина не плакала і не благала. Вона гордо сказала ось ці слова слідом чоловікові, який волок черговий мішок з добром: – Приходь до нас через п’ять років! У нас все буде! Знаєте, через п’ять років цей чоловік прийшов. Жебрак, хворий і жалюгідний. Він прийшов і пив…