Історії
-
Боже, прости мене, коли я скаржусь. Справді, я отримав багато благословень.
Сьогодні я побачив в автобусі дівчину з гарним золотистим волоссям. Вона здавалася такою щасливою … Мені було шкода, що моє обличчя не було таким сяючим. Раптом, коли вона встала і рушила до дверей, я помітив, що у дівчини була лише одна нога, вона була на милицях. Але проходячи повз мене … вона посміхнулася! О, Боже, прости мене, коли я скаржусь. У мене обидві ноги. Світ мій! Я зайшов купити цукерок. Хлопчик, який їх продавав, був таким милим. Я почав розмовляти з ним. Він здавався таким задоволеним своїм життям. Я не поспішав, я міг дозволити собі запізнитися. Коли я виходив, хлопець сказав мені: “Дякую, пане!. Ти дуже хороший. Приємно розмовляти з…
-
Ще з того моменту, як моя донька почала зустрічатись з ним, я зрозуміла, що вона буде за ним як за кам’яною стіною.
Ще з того моменту, як моя донька почала зустрічатись з ним, я зрозуміла, що вона буде за ним як за кам’яною стіною. І вже протягом багатьох років у них панує взаєморозуміння та любов. Але зараз мова буде про інше. Сьогодні зателефонував мені зять та одразу почав виставляти мені претензії: – Мамо, вам не здається, що ви про дещо забули? – Я нічого не забувала, не розумію, про що ти зараз говориш. – Мамо, ми вже давно з вами не говорили та не пили каву. Після роботи я заїду за вами та підемо посидимо в кафе! Читайте також Ми з дружиною майже нічого собі не купуємо, а моя теща на собі…
-
Ми з дружиною майже нічого собі не купуємо, а моя теща на собі не економить
У моєї тещі була простора чотирикімнатна квартира в самісінькому центрі міста. Галина Петрівна понад 14 років працювала в Італії, тому й змогла придбати таку квартиру, а ще відкласти велику суму грошей. Містечко у нас не велике, тому ми ніколи не думали про розмін житла. Моя дружина була єдиною донькою в сім’ї. Кімнат у квартирі вистачало кожному, спочатку ми жили всі в злагоді, я й дружина працювали, добре заробляли. Коли ж у нас появилась двійня, то наші справи дещо погіршились, оскільки, дружина тепер була в декретній відпустці, а я втратив хорошу посаду, тому що фірма в якій я працював збанкрутувала. Довелось шукати будь-яку роботу, грошей нам не вистачало взагалі. На допомогу…
-
Не знаю, що я буду робити далі, але поки що, залишу все так.
Коли ми з Русланом познайомилися, я була неймовірно щаслива! Він був мужнім, сильним та надійним чоловіком, поряд з яким жінка відчувала себе справжньою принцесою. Я завжди мріяла про такого чоловіка, адже своє дитинство я провела без батька. Мама постійно й багато працювала, вона завжди була втомлена, тому що намагалася дати мені абсолютно все. Жила я так тому, що матір не змогла пробачити батькові його зраду й просто виставила з речами за двері. Мене тоді ніхто не питав, чи хочу я з ним спілкуватися, чи ні. Та й він ніколи не намагався хоча б трохи наладити зі мною контакт. Саме тоді я вирішила, що моя родина буде кардинально іншою. Я…
-
Я вирішила, що матір так далі жити не буде й забрала її до себе до Франції.
Вже понад 20 років тому я поїхала до Франції й залишилася там жити. Після школи, мені запропонували дуже вигідну програму навчання й втрачати такий шанс я не хотіла. Там я знайшла свого чоловіка й вийшла заміж. Зараз в мене вже двоє дітей. У рідному селі в мене залишилася мама та сестра. Додому я приїжджала рідко, адже робота та сім’я не дозволяли робити цього занадто часто. Мама говорила, що в неї все добре, сестра наче допомагає. Раз на три місяці я перераховувала сестрі певну суму грошей, аби вона передавала їх матері та забезпечувала її усім необхідним. Контролювати цей процес я не могла, адже була занадто далеко та й довіряла…
-
Виявляється її чоловік, заради якого вона мене покинула програв цю квартиру в карти.
Бабуся замінила мені абсолютно всіх на цьому світі. Мого тата, сина бабусі не стало коли мені було чотири роки. А мати залишила через рік мене на виховання бабусі і вийшла заміж за іншого чоловіка. Рідній матері до мене зовсім не було діла. Вона не приїздила до мене ні як я пішла до школи, ні на закінчення, ні на вступ до інституту і навіть на весіллі її не було. Бабуся старалася подарувати мені гарне дитинство з іграми і всіма потрібними для цього речами. Просила мене відміно навчатися і виховувала в мені добру людина. Найбільше бабуся любила мій серйозний погляд, адже він їй нагадував її сина. Мабуть тому вона настільки мене обожнювала.…
-
Кохана людина прекрасна і потрібна, що б з нею не трапилося.
Юний хлопчина закохався. Так склались обставини, пішов в армію. Оля не чекала його, вийшла заміж. І почалося звичайне життя. Різні події та обставини. Цей чоловік домігся великого успіху. І у нього були захоплення – він же був нормальний чоловік, цей Сергій. Але він так і не одружився. Він в душі продовжував любити дівчину, яка його не дочекалася, але це було так дивно, що він нікому про це не розповідав. І навіть собі не зізнавався. Але він пам’ятав її променисті очі, її сміх, її ніжні руки, її витончену фігурку… Минуло тридцять років – ціле життя. Сергій не сидів у соцмережах – що йому там робити при його високому положенні? І не…
-
Говоріть своїм близьким людям про те, в чому вони хороші, особливо коли вони цього не помічають.
У мене ночував чоловік. Просто ночував. Я прийшла його будити. Запропонувала йому каву. Він засоромився, але усміхнувся. – А ти знаєш, – сказав він, – це все життя було для мене мрією, і я ніколи цього не отримував! Я зварила кави з кардамоном, принесла йому чашку… Він подивився на мене з подивом і вдячністю: – Це для мене, правда, в перший раз! На цей раз збентежитися вже я. – Слухай, це для мене нормально… Гаразд, на сніданок яєчню з беконом і сиром будеш? – О так! Читайте також Догляд за губами – Ну, тоді я почну її готувати, коли ти підеш вмиватися… А то вона охолоне і буде несмачна, а…
-
Я думала, що доця буде допомагати мені по господарству, а зять допоможе всі чоловічі справи переробити
Моя дочка Марина одразу після завершення навчання у школі вирішила вступати до університету у великому місті. Там вона познайомилася зі своїм чоловіком Дмитром. Вони декілька років зустрічалися, а потім одружилися. Живуть у квартирі, яка дісталася Дмитру від його бабусі та дідуся. Взагалі, Маринці так сподобалося у місті, що до мене вона приїжджала раз на 2 місяці, а після народження сина взагалі не з’являлася. Я часом до них приїжджала, але лише на декілька днів. А тут вони до мене, аж на місяць! Я думала, що доця буде допомагати мені по господарству, а зять допоможе всі чоловічі справи переробити, адже чоловіка я втратила 10 років тому, але сталося не так, як…
-
Вперше Андрій одружився у двадцять років. Батьки проти були, але кохання захопило.
Коли Марина зустрічала чоловіка, вона завжди доглянута, нафарбована, гарно одягнена. Андрій не замислювався, коли вона встигає все зробити й так гарно виглядати. Адже двоє близнюків забирають немало часу. Але коли чоловік приходить додому, вечеря наготовлена, у квартирі чисто, діти граються, дружина виглядає так, немов зібралася в гості. І так кожен день. Інколи йому хочеться запитати, як вона все встигає. І яка причина зустрічати його нарядною. Читайте також Коли я була маленькою, мама завжди карала мене за будь-які помилки. Тому завжди вибритий, охайно вдягнений. На запитання чоловіків, відповідає, що в них у сім’ї так заведено, бути охайними. Інколи подобається, особливо коли друзі з повагою говорять про їхню сім’ю. Марина та Андрій…





























