Мандрівник зрозумів, що хотів сказати король своїм вчинком, і що багатьом людям так і не вдається зрозуміти до кінця життя

У давнину правив в одній далекій країні мудрий король. Якось він наказав уночі покласти посередині жвавої дороги величезний камень, а вранці сховався в придорожніх кущах і почав чекати: чи знайдеться людина, яка його прибере з дороги.

Пішоходи просто обминали перешкоду і продовжували свій шлях. Найбільше незручностей валун завдавав вершникам та людям, що їдуть у візках та каретах. Вони теж об’їжджали , але багато хто з них ще голосно висловлював невдоволення і критикував правителя, який не стежить за тим, що діється на дорогах його королівства.

Читайте також Що можна розказати за кольором очей

Так минуло кілька годин. Королю вже стало здаватися, що ніхто так і не спробує прибрати валун з дороги, як на дорозі з’явився черговий мандрівник із торбинкою за плечима. Підійшовши до каменю, він поклав торбу на землю і спробував відкотити камінь. Валун був дуже важким, і чоловіку довелося неабияк попотіти, поки йому вдалося пересунути його на узбіччя.

Мандрівник повернувся за своєю торбинкою і раптом помітив, що на тому місці, де знаходився камінь, лежить шкіряний мішечок. Селянин розв’язав мішечок і онімів від подиву, виявивши, що він туго набитий золотом. У цей момент король вийшов з-за кущів і сказав мандрівникові, що це золото призначалося тому, хто прибере камінь з дороги.

І тут мандрівник зрозумів, що хотів сказати король своїм вчинком, і що багатьом людям так і не вдається зрозуміти до кінця життя: «Кожна перешкода – можливість покращити наше становище».