Історії
-
Наша душа теж має одяг
Коли я чую фразу : «Зніми корону!», – мені відразу згадується ця історія . Історія, про дівчинку, яка прийшла у садок у святковій рожевій сукні. Ця сукня була дуже красивою, а дівчинка в ній ніби принцеса. І от , коли ми лягали спати на свої розкладачки – ліжечок у нас не було тоді, – Оля лягла спати прямо в цьому рожевому платті. Вихователька якось не помітила цього , інакше точно не дозволила б. Звісно, я розуміла, чому вона так зробила. Я б теж не захотіла знімати таке красиве та пишне плаття. Тоді нам було десь по чотири роки. Але, потім, коли ми вийшли на прогулянку, одна дівчинка взяла і навмисно…
-
Звісно, я не дуже хотіла брати чужу дитину на свою відповідальність . Але тут підключилася моя Ганнуся і теж просила, щоб Макс поїхав з нами. Проте, те що сталося в останній день відпочинку, я не могла собі навіть уявити
Того дня, задзвонив у двері дзвінок, я відчинила і побачила за дверима свою сусідку Риту і , як виявилося, її маленького сина. Насправді, я й не знала, що у Рити був син, вони недавно переїхали у наш будинок. А хлопчик, виявляється, завжди жив з бабусею, оскільки Рита дуже часто пила. Але бабуся померла, і він змушений був повернутися до мами . І от Рита каже мене: «Візьми його з собою. Я заплачу стільки, скільки скажеш» . Вона торгувалася зі мною, зовсім не соромлячись хлопчика, який стояв поряд і, здавалося, боявся голосніше дихнути. Проте, я довший час, не могла навіть Максимка хлопчиком назвати. Він був ніби янгол. Якийсь неземний. Пронизливі темно-сірі…
-
Зараз, більшість людей відчувають неспокій, нестабільність, безгрошів′я, загрозу життю та здоров’ю. Від цього люди стають злими та навіть готові кидатися один на одного, тільки через те, що хтось закинув в інтернет красиве фото.
Знаєте, зараз я все частіше бачу у соціальних мережах таку картину: хтось постить красиву фотосесію чи просто фото з сімейного відпочинку, і одразу ж в коментарях знайдуться ті, які напишуть : «не на часі». Тому, якщо ви якраз відноситесь до цієї групи , – цей текст саме для вас. Неодмінно прочитайте! Зараз, більшість людей відчувають неспокій, нестабільність, безгрошів′я, загрозу життю та здоров’ю. Від цього люди стають злими та навіть готові кидатися один на одного, тільки через те, що хтось закинув в інтернет красиве фото. Всі думають якось поверхнево. Ніби, якщо якась людина запостила свічку за полеглого воїна, то вона хороша. А якщо хтось запостив своє красиве фото, то зрадник. Насправді…
-
Після розлучення я знайшла роботу двірника. Мені жахливо потрібні були гроші на утримання двох синів, і тоді на допомогу прийшла людина, на яку я найбільше не чекала
Чоловік постояв перед дзеркалом хвилин 10 і сказав: – Ну, гаразд, я пішов. – Добре. – Сказала я. Ось так просто і без жалю він пішов до іншої сім’ї, залишивши мене з двома дітьми. Коли ми одружилися, ми обидва були ще студентами. Через рік у нас народився не планований первісток. Ми блукали в пошуках хорошого житла та комфортної роботи для чоловіка. Він ніяк не міг влаштуватися на роботу. Точніше, він працював трохи, потім робота йому набридала, і він звільнявся. Я підробляла, як уміла. Але життя не перестало давати нам сюрпризи. Я завагітніла. Переїзди із двома дітьми давалися особливо складно. Старший син уже збирався за шкільну парту, і ми вирішили пожити…
-
Свєта вирішила як слід досадити чоловікові, але вона в ту мить навіть не подумала які наслідки будуть після її вчинку
Відкривши двері ногою, Свєта повільно вийшла з магазину. В руках було мало не десять пакетів з господарським приладдям. В голові металася думка. Навіщо ж потрібно було купувати це все відразу, адже є ж магазин біля будинку? Свєта знову пошкодувала про продаж машини. Колись водила вона. Потім завагітніла і народила сина. Він виріс і сам сів за кермо. Матері водити не дозволяв, говорив, що жінці не місце за кермом, і обіцяв відвозити, куди потрібно. Машину Світлані подарували батьки, на весілля. Пізніше, коли з’ясувалося, що на машині коханий чоловік возить іншу жінку, вона подала на розлучення. На утримання транспортного засобу грошей не вистачало. Читайте також: Роман Віктора та Ольги був наказаний ще…
-
Роман Віктора та Ольги був наказаний ще на нeбecax, тому вони мали бути разом
Віктор та Ольга дуже любили один одного. У них нapoдилася донечка, життя йшло чудово своєю чергою. Тільки ось останнім часом Ользі ставало все гipше і гipше. Повезли до лiкapні на обстеження, виявилось, що все вже пізно. Нічого не можна зробити. За півроку Ольга померла. Віктор залишився зі своєю донечкою на руках. Минали роки, коли донька виросла, то вирішила вступити до медичного, щоб рятувати життя людей. Захотіла-зробила. А потім переїхала до іншого міста, вийшла заміж. Так Віктор і лишився один у квартирі. Зовсім змінився, став закритим, нетовариським. Практично ні з ким не розмовляв. Якось було свято на роботі, всі пили, окрім Віктора. Він був за кермом. А після веселощів, його колега…
-
Коли син стояв біля вівтаря і чекав наречену, мати відвела його вбік, і сказала кілька дуже важливих слів. Після цього змінилося все
Якось мама сказала своєму синові: ”Синку, ти завжди повинен пам’ятати, що я тебе люблю. Ти найважливіше, що є в моєму житті. Ти можеш звертатися до мене завжди, коли тобі потрібна буде допомога та підтримка. Ти повинен знати, що мені приємно, коли ти звертаєшся до мене за допомогою. Не треба дзвонити мені вечорами. Цей час ти маєш приділяти своїй дружині. Можеш дзвонити мені протягом дня, без жодного приводу. Мені буде спокійніше, якщо я знатиму, що з тобою все гаразд. Ніколи не кричи на свою дружину і на мене. Пам’ятай, що жіноче серце дуже вразливе. Пам’ятай, що жінка – це не слуга. Читайте також:Віра Павлівна дуже любила свою онучку, а свати тримали…
-
Віра Павлівна дуже любила свою онучку, а свати тримали дівчинку на пpив’язі, як собаку.
Віра Павлівна здивувалася, що в таку ранню годину їй зателефонувала Маша — дівчина її сина: -Віро Павлівно, я вже не знаю, що робити… я не хочу робити абopт, у нас буде хлопчик, я так хотіла сина. Мало того першу дитину віддали, але другу я хочу нормально виховати, — плaчyчи розповідала Маша. Віра Павлівна сіла від такої новини… У неї з чоловіком було двоє синів. Старший став юристом, а молодший Ігор пішов стопами батьків і також став лікapeм. Жінка знала, що Ігор має дівчину, вона так мріяла, щоб вони швидше зіграли весілля і нapoдили онуків. Але новина Маші її вpaзила, вона не знала про першу дитину. -Маша, що за перша дитина?…
-
Після того, як я народила Артемчика, я відчула всі барви бідного життя. Напевне, якби не дитяча допомога та допомога батьків, то не знаю де б ми були. А чоловік заявляв, що все у нас добре і ми живемо нормально.
Я вже майже рік у декретній відпустці і доглядаю нашого синочка Артемчика. Але , до цього часу я працювала в туристичній компанії та непогано заробляла. Принаймі, нам завжди вистачало. З чоловіком у нас завжди був спільний бюджет . Я знала, що він заробляє менше ніж я, але я його цим ніколи не дорікала. Коли я завагітніла , я серйозно почала замислюватися над тим, як ми житимемо далі. Тому, часто в голос, так щоб чув чоловік , висувала свої роздуми про майбутнє життя. Говорила про те, що не знаю як ми житимемо, адже зарплати чоловіка навіть не вистачить на оренду квартири та комунальні. Проте, чоловік завжди заспокоював та говорив, що якщо…
-
Історія про 8-річного хлопчика з Маріуполя
Дана історія про 8-річного хлопчика з Маріуполя. Речі, які він писав у своєму щоденнику просто пробирають до самого серця. Хлопчик пише, що у нього померли дві собаки, бабуся Галя і улюблене місто Маріуполь. Хлопчик описував у щоденнику жахіття війни та малював малюнки. Малюнки, які не повинна малювати дитина у 8 років: зруйновані будинки, військова техніка і люди зі зброєю, які вбивають його рідних. Він також описує жахливі історії , як бабуся пішла за водою і вже не повернулася. А своїх загиблих родичів, дитина зображує на малюнку у вигляді ангелів. Як же болить серце і душа за кожну дитинку, яка відчула це жахіття на собі. Адже ці дітки пережили те, від…