Жінка дуже сумувала за сином. Ні, син був живий-здоровий, все у нього було добре. Він просто багато працював, у нього була молода дружина, та й не дуже хотів з мамою розмовляти. Є дружина, є друзі, є колеги.Син любив маму, але часу не було їй зателефонувати. Буває таке, нічого страшного. І мати теж не нав’язувалася – навіщо лізти, якщо у дитини все добре? Але вона сумувала і нудьгувала. Працювала медсестрою, допомагала лікувати діточок. Дуже дітей любила. Увечері приходила додому і іноді розглядала фотографії сина Іванка. Розмовляла з ним тихенько – така материнська примха. Молилася за нього. І перечитувала повідомлення від сина – їх небагато було. З Днем матері привітання і з…

Вранці я як зазвичай поспішав на роботу. Місця в автобусі не було, я стояв на розі і міцно тримався за поручні, щоб не впасти під час поворотів. Того дня було надзвичайно багато пенсіонерів. Вони сиділи невеликими групами та обговорювали політику. На одній зупинці до салону зайшла вагітна дівчина. Дівчина була бліда і насилу стояла на ногах. У неї був такий великий живіт, що навіть людині дуже далекій від акушерства було ясно,що вагітна вона двійнятами або навіть трійнятами. Зазвичай завжди знайдеться хтось, хто в таких ситуаціях поступиться місцем, але тут усі місця вже були зайняті пенсіонерами. А дівчині справді було поrано. На неї звернув увагу водій. Він попросив чоловіка, який сидів…

Марія  Павлівна жила сама. Чоловіка давно не стало, син переїхав та приїжджав рідко. Місто у них промислове, багато заводів, погана екологія. Чи то від цього, чи то від туги за рідними, Марія  Павлівна почала часто хворіти. Син, Іван, дзвонив часто, кликав у гості. — Мамочко, ну приїдь до нас. Внукові вже три роки, а ти його ще не бачила. Тут у нас така природа, таке чисте повітря. Не те, що смог у твоєму місті. Наталя теж тебе кличе в гості. — Гаразд. Я подумаю. — Зрештою погодилася Марія  Павлівна… — Їдь, звичайно, — сказала їй сусідка, баба Настя. — У цьому місті ти тільки болячку якусь схопиш… До сина Марія …

Бабуся повільно відкушувала ковбасу ковтаючи сльози біля дверей супермаркету стояла стара жінка. Молодий хлопець вийшов із дверей, підійшов до неї, поклав біля ніг набиті продуктами дві сумки і знову зайшов до магазину. «Ой, синку, дякую, куди ти, не треба більше нічого». Але хлопець її не чув. Через кілька хвилин він вийшов і простяг жінці ще один пакет. Жінка взяла та й сказала: «Синку, багато мені всього цього, я не можу стільки взяти, куди мені подіти все це?» Молодий хлопець спитав, що ще треба. «Нічого, більше нічого, я така вдячна тобі, ти такий добрий, моя подяка твоїй мамі, що такого сина виростила, виховала ”,- сказала старенька і обняла хлопця. На очах…

Одного  дня Андрій поснідав і всівся на дивані у вітальні, перемикаючи канали на телевізорі. Тим часом його дружина Наталя, мила посуд і складала плани на вихідні. – Підемо сьогодні у кіно?! – Раптом винукнула Наталя чоловіку. Чоловік зробив вигляд, що не чує, і продовжив дивитися програму на телевізорі. Потім Наталя підійшла до нього і знову заитала, але він був не в настрої. Тоді Наталя запропонувала прогулятися і повеселитися, але Андрій nогано себе почував і хотів залишитися вдома. Він мав зустрітися з Оленою пізніше того ж дня, та й погода була не ідеальною… Наталя запропонувала піти одній, але Андрій наполіг, щоб вона покликала подруг і гарно повеселилась. Як тільки вона пішла,…

Студент вийшов на прогулянку зі своїм викладачем. Під час прогулянки на іншій стороні вулиці студент побачив стару пару взуття, яка, належала бідному селянинові, який працює неподалік в полі і вже закінчував свою роботу. Студент сказав професору: «Давай пожартуєм над цим селянином. Ми сховаємо його взуття і будемо таємно спостерігати, що він буде робити ». Професор йому відповів: «Юнак, ніколи не жартуй над чужим горем і бідою. Але оскільки ти багатий, то можеш отримати задоволення від наступного – поклади по одній золотій монеті в кожен черевик, а потім ми з тобою сховаємося за кущами і будемо спостерігати його реакцію ». Студент так і зробив і вони обидва сховалися за найближчими кущами.…

Чоловік зарізав велику корову, зробив вликий бенкет і сказав доньці: – Донечко, подзвони рідним, друзям та сусідам і запросдо нас на свято,поїсти з нами. Донька вийшла надвір і почала кричати: – Будь ласка, допоможіть нам в нас пожежа, горить будинок! За кілька хвилин примчала не велика група людей, а решта поводилася так, ніби не чули крику про допомогу. Читайте також:Великий урок у житті. Люди які примчали- їли і пили до вечора, і коли вони розійшлися, здивований батько питає  дочку: – Хто ці люди, я їх ніколи раніше не бачив, де наші родичі, друзі та сусіди? Донька відповіла: – Це ті, хто  прийшлинам нам  допомогти  загасити пожежу, а не на свято.…

Йому не подобалося жити в будинку батька через  його постійні повчання. – Телевізор включений, а в кімнаті нікого немає. Вимкни його! – Закрий двері! – Досить витрачати стільки води! Синові дуже не подобалося, що батько турбував його такими дрібницями. Він дратувався, але був змушений терпіти до того дня, аж поки не вирішив влаштуватися на роботу. Перед тим, як піти на співбесіду, він сказав батькові: – Як тільки я знайду роботу, я поїду з міста. Я більше не хочу чути повчань. Батько нічого не відповів, а згодом дав тільки одну пораду: – Під час співбесіди на будь-які запитання відповідай впевнено і без вагань. Син прибув на співбесіду і звернув увагу на…

Дівчина чекала на свій рейс у великому аеропорту. Її літак був затриманий, а отже птрібно було чекати кілька годин. Вона купила книгу, коробку печива і вмостилась у крісло, щоб провести час. Поруч з нею був порожній стілець, де лежав пакет печива, а на наступному кріслі сидів чоловік, який читав журнал. Вона взяла печиво, чоловік узяв теж! Її це роздратувало, але вона нічого не сказала і продовжувала читати. Та кожен раз, коли вона брала печиво, чоловік продовжував теж брати. Вона була не на жарт розлюченою, але не хотіла влаштовувати скандал в  аеропорту. Читайте також: У пізньму віці вирішила знайти чоловіка на сайті знайомств. Коли залишилося тільки одне тістечко, вона подумала: «Цікаво,…

Мені 58. Вже 8 років я живу сама. У сина є своя сім’я, але він мене часто відвідує. А чоловік пішов від мене до іншої молодшої ще 8 років тому. Від самотності я сходила з розуму. У мене були подруги, але ж ви розумієте, що подруги – це не те, чого хочеться дощовим затишним днем поруч, на дивані, за переглядом серіалу. Так, я вирішила спробувати знайти своє щастя у мережі. Я знала, що є багато сайтів для знайомств. А я жінка красива — часто ходжу в салони, доглядаю за собою, пару разів на тиждень вмикаю музичку і починаю зарядку. «Чому б не спробувати?» — Подумала я і знайшла один сайт…