Саме Ти

Моя дружина, колись шикарна жінка, яка привертала увагу любого чоловіка, за увагу якої буквально бились чоловіки, перестала бути такою привабливою. Ось дивлюсь на неї і дивуюсь, як така прекрасна леді могла перетворилась на ось це. Замість красивої підтягнутої фігури — обвислий живіт та груди, замість різних зачісок – хвіст чи закладене волосся крабиком. Недоглянуті руки, без манікюру. Весь час вона приділяла увагу лише дітям, побуту та трішечки мені. Перестала носити красивий одяг, що підкреслював її красу. Замість цього ходить вдома в широких светрах коли холодно та футболках коли спекотно, та якихось незрозумілих штанях. Читайте також Запитаєш, так як же змусити його одружитися з тобою? Все просто Про макіяж я взагалі…

Петро не вірив у силу іконок. Тому, коли його мама, Дарина Петрівна принесла іконку і прилаштувала її на косяк вхідних дверей його нової квартири, він лише посміхнувся. — Мені так спокійніше буде. Іконка не дасть нікому з поганими думками входити у ваш будинок, — сказала вона. Петро нічого не заперечив вголос, але подумав: «нехай стоїть. Аби мамі було спокійніше». Минув рік. За цей час молоді народили хлопчика Максимка — спокійного, здорового богатиря. Мама Петра могла приходити на допомогу тільки у вихідні, так як працювала. А ось його теща, хоч і не працювала, але практично не приходила до дочки. Раз, після народження онука, прийшла, потім заявивши, що у дочки в квартирі…

Ми з чоловіком купили квартиру в відмінному стані, в хорошому районі. Тут і місце для паркування завжди є, так ще й сусідки наші виявилися спокійними бабусями. Бабусь тут багато, напевно, раніше їм ці квартири видавали від підприємства. Чоловіків у більшості вже немає. Іноді приїжджають їхні онуки. Самі бабусі тихі, та й ми з чоловіком дискотек не влаштовуємо, тому були впевнені, що всі подружимося. Але сталося так, що ми з чоловіком купили кондиціонер. Спеціально брали тихий, встановили так, щоб він нікому не заважав. Але бабусям це не сподобалося, вони почали скаржитися, що наш кондиціонер їм весь вид на будинок псує. Вони ось внизу квітник зробили, красиві квіточки виростили, у кожної на…

Ми з братом народилися наприкінці життя наших батьків. Нашій матері було п’ятдесят, а батькові – п’ятдесят п’ять, і багато людей приймали їх за наших бабусю та дідуся. У дитинстві ми часто запитували себе, чому наші батьки народили нас так пізно, і тільки коли виросли, вони, нарешті, розповіли нам причину. Будучи молодою парою, батьки відчайдушно хотіли мати дітей, але не могли. Вони перепробували все, включаючи відвідування лікарень та цілителів, але нічого не допомагало. Вага нашої матері, викликана проблемами зі щитовидною залозою, ще більше ускладнювала її вагітність. До сорока років вони остаточно втратили надію мати дітей. Але коли у віці п’ятдесяти років у нашої матері почалася менопауза, вона почала відчувати сильний біль…

Жінка дуже сумувала за сином. Ні, син був живий-здоровий, все у нього було добре. Він просто багато працював, у нього була молода дружина, та й не дуже хотів з мамою розмовляти. Є дружина, є друзі, є колеги.Син любив маму, але часу не було їй зателефонувати. Буває таке, нічого страшного. І мати теж не нав’язувалася – навіщо лізти, якщо у дитини все добре? Але вона сумувала і нудьгувала. Працювала медсестрою, допомагала лікувати діточок. Дуже дітей любила. Увечері приходила додому і іноді розглядала фотографії сина Іванка. Розмовляла з ним тихенько – така материнська примха. Молилася за нього. І перечитувала повідомлення від сина – їх небагато було. З Днем матері привітання і з…