Є у мене мій єдиний синочок – Андрій. Торік він одружився. Як на мене, сталося це занадто рано. Я з самого початку казала йому, поживіть разом, придивіться добре один до одного, а вже тоді одружуйтеся, якщо все добре буде, але ж ні! Увесь у батька пішов, сказав що кохає і буде одружуватися негайно. Чоловік мій у свій час теж так вчинив, а потім розвестися з першою дружиною не міг. Боюся, щоб такого і з сином не трапилося.   Живуть вони з Марією у квартирі моє матері. Я вирішила віддати її синові, нехай там свою сім’ю будує, а ми з чоловіком у своїй житимемо. Якось прийшла до них у гості, а…

– Навіщо тобі чолові к, який тебе квапить? – це я почула від свого вчителя танго, у якого навчилася більше, ніж просто танцювати – Ніколи не квапся йти туди, куди просить чоловік. Ну куди ти пострибала? З ким ти взагалі танцюєш, покажи мені! Хто вимагав від тебе вгадувати? Не треба вгадувати, якщо ти вмієш слідувати… Навчити слідувати за ним може тільки чоловік. – Якщо я бачу, що жінка намагається вгадувати мої наміри, значить, я погано її веду. Коли жінка напружується і поспішає, танцюючи зі мною, значить, я її тягну і смикаю, куди мені треба, а не показую красу жінки в танці. Танець взагалі тільки для цього – для жінки. Читайте…

Минулого року мій тато отримав  квартиру в іншому місті й ми переїхали туди. Жити там було якось незвично. Геть без друзів та знайомих у чужому місті. І тут я дізналася про те, що моя подруга Марина має наміри виїхати зі свого села. Я вирішила запропонувати їй пожити у себе – їй платити менше та й мені веселіше буде. Звичайно, я знала, що у селі Марина ніде не працювала, тому грошей у неї майже не було. За перший місяць проживання грошей я не брала, навіть диван їй у кімнату купила. Перед приїздом, я почала шукати їй роботу. Розглянула я безліч вакансій й одна мені дуже сподобалася: робота у ресторані, офіційне працевлаштування…

Хоча сам чоловік забув про нього. Він працював, досягав, старався. Дбав про сім’ю, гроші добував, їздив по відрядженнях. З дружиною він добре жив, але якось мало спілкувався. Якось не особливо проявляв емоції, він роботою був зайнятий. А потім інфаркт стався, на щастя, невеликий. І він займався здоров’ям, лікувався. Потім у спортзалі, – він за порадою лікаря став займатися фізкультурою, – побачив у дзеркалі сивого літнього чоловіка. І не відразу зрозумів, що це він і є. Саме він. І тут він впав у таку депресію, що просто жах. Життя-то пройшло майже, а він і не помітив. Діти виросли і живуть окремо. Дружина хороша жінка. Але теж вони майже окремо живуть, хоч…

Всі говорять, що я просто невдячна донька, яка готова судитися з батьками за квартиру, але ж ніхто не знає, як все склалося насправді. Я у родині молодша. Є ще старший брат Євген, але він вже давно живе окремо. Мама мала мене у доволі пізньому віці й змалку я була її помічницею. Коли мені виповнилося 10, вона важко захворіла й мені довелося на собі тягнути все господарство. Я вчилася, готувала їсти, прибирала, прала, прасувала та доглядала за мамою. Жити було надзвичайно складно.   Батько цього не витримав, почав випивати на навіть знайшов собі іншу жінку, в якої міг залишатися тижнями. Вся його зарплатня йшла туди. Я ж у 15 років вступила…

Ми одружені вже давно, придбали квартиру, авто, навіть декілька разів їздили на море. У шлюбі у нас є син – Микита. Але останнім часом я почала помічати, що мій чоловік якось змінився. Він почав затримуватися на роботі, на вихідні йшов з дому… Мені казав, що йде з друзями, але, по-перше, друзів у нього було дуже мало, а по-друге, я знала, що гуляти всі вихідні вони не будуть. У кожного вже є своя родина. От і на Новий рік чоловік повідомив мені про те, що на святкуванні його не буде, адже їх фірма буде працювати увесь день та навіть вночі. Скажіть, яка фінансова фірма працює у Новорічну ніч? Я здогадувалася, що…

В  саду росла груша.Сашко, коли був маленький, любив постійно гратися на дереві, зривав груші, ласував ними, а потім наївшись відпочивав в тіні біля неї. Малий дуже любив грушу, а вона відповідала йому тим самим. Сашко  підростав та все рідше приходив до груші. Одного дня він прийшов до дерева дуже засмучений. – Підходь, нумо пограймо, як раніше – сказала груша. – Я вже підріс й мені це вже не цікаво. Мені потрібні іграшки, але у мене немає коштів для їх покупки. – Пробач, але в мене немає грошей. Постривай, збери мої груші, продай їх та в тебе буде за що купити іграшки. Хлопець на радощах зібрав всі плоди та пішов дуже…

“Було 5 внуків в однієї бабусі. Вони всі бабусю дуже любили. Часто їздили до неї в село, пили парне молоко, їли пиріжки, відпочивали. Виросли хорошими людьми. І бабуся їх любила дуже. Пишалася успіхами. Тільки один онук, Андрій, був не дуже вдалий, так би мовити. Навчався погано, втікав пару раз з дому, міг поцупити щось і навіть потрапив ненадовго до в’язниці. Про нього намагалися якомога менше говорити. І не запрошували його в гості. А решта четверо збиралися часто і гаряче сперечалися: хто більше бабусю любить? Кого бабуся більше любить? Улюблена була тема для розмов застільних. Потім якось сусіди з села зателефонували онукам і повідомили, що бабуся сильно захворіла. Інсульт. І треба…