Коли ми з Русланом познайомилися, я була неймовірно щаслива! Він був мужнім, сильним та надійним чоловіком, поряд з яким жінка відчувала себе справжньою принцесою. Я завжди мріяла про такого чоловіка, адже своє дитинство я провела без батька. Мама постійно й багато працювала, вона завжди була втомлена, тому що намагалася дати мені абсолютно все.   Жила я так тому, що матір не змогла пробачити батькові його зраду й просто виставила з речами за двері. Мене тоді ніхто не питав, чи хочу я з ним спілкуватися, чи ні. Та й він ніколи не намагався хоча б трохи наладити зі мною контакт. Саме тоді я вирішила, що моя родина буде кардинально іншою. Я…

Вже понад 20 років тому я поїхала до Франції й залишилася там жити. Після школи, мені запропонували дуже вигідну програму навчання й втрачати такий шанс я не хотіла. Там я знайшла свого чоловіка й вийшла заміж. Зараз в мене вже двоє дітей.   У рідному селі в мене залишилася мама та сестра. Додому я приїжджала рідко, адже робота та сім’я не дозволяли робити цього занадто часто. Мама говорила, що в неї все добре, сестра наче допомагає.   Раз на три місяці я перераховувала сестрі певну суму грошей, аби вона передавала їх матері та забезпечувала її усім необхідним. Контролювати цей процес я не могла, адже була занадто далеко та й довіряла…

Бабуся замінила мені абсолютно всіх на цьому світі. Мого тата, сина бабусі не стало коли мені було чотири роки. А мати залишила через рік мене на виховання бабусі і вийшла заміж за іншого чоловіка. Рідній матері до мене зовсім не було діла. Вона не приїздила до мене ні як я пішла до школи, ні на закінчення, ні на вступ до інституту і навіть на весіллі її не було. Бабуся старалася подарувати мені гарне дитинство з іграми і всіма потрібними для цього речами. Просила мене відміно навчатися і виховувала в мені добру людина. Найбільше бабуся любила мій серйозний погляд, адже він їй нагадував її сина. Мабуть тому вона настільки мене обожнювала.…

Юний хлопчина закохався. Так склались обставини, пішов в армію. Оля не чекала його, вийшла заміж. І почалося звичайне життя. Різні події та обставини. Цей чоловік домігся великого успіху. І у нього були захоплення – він же був нормальний чоловік, цей Сергій. Але він так і не одружився. Він в душі продовжував любити дівчину, яка його не дочекалася, але це було так дивно, що він нікому про це не розповідав. І навіть собі не зізнавався. Але він пам’ятав її променисті очі, її сміх, її ніжні руки, її витончену фігурку… Минуло тридцять років – ціле життя. Сергій не сидів у соцмережах – що йому там робити при його високому положенні? І не…

У мене ночував чоловік.  Просто ночував. Я прийшла його будити. Запропонувала йому каву. Він засоромився, але усміхнувся. – А ти знаєш, – сказав він, – це все життя було для мене мрією, і я ніколи цього не отримував! Я зварила кави з кардамоном, принесла йому чашку… Він подивився на мене з подивом і вдячністю: – Це для мене, правда, в перший раз! На цей раз збентежитися вже я. – Слухай, це для мене нормально… Гаразд, на сніданок яєчню з беконом і сиром будеш? – О так! Читайте також Догляд за губами – Ну, тоді я почну її готувати, коли ти підеш вмиватися… А то вона охолоне і буде несмачна, а…

Моя дочка Марина одразу після завершення навчання у школі вирішила вступати до університету у великому місті. Там вона познайомилася зі своїм чоловіком Дмитром. Вони декілька років зустрічалися, а потім одружилися. Живуть у квартирі, яка дісталася Дмитру від його бабусі та дідуся. Взагалі, Маринці так сподобалося у місті, що до мене вона приїжджала раз на 2 місяці, а після народження сина взагалі не з’являлася.   Я часом до них приїжджала, але лише на декілька днів. А тут вони до мене, аж на місяць! Я думала, що доця буде допомагати мені по господарству, а зять допоможе всі чоловічі справи переробити, адже чоловіка я втратила 10 років тому, але сталося не так, як…