В одному селі нежонатий бідняк і одружений багач. Холостяк дуже бідував, а одружений жив у розкоші. Та вони завжди ладнали один з одним. Якось бідняк сказав багатієві: – Набридло мені бідувати. Дуже хочу змінити своє життя на краще. А багач йому: – Одружись – усе зміниться. Укупі й багатства заживете. Невдовзі одружився бідняк і народила йому дружина дітей. Та виявилося, що він не лишень не розбагатів, а клопотів із грішми в нього тільки додалося. Якось бідняк і скаржиться багатому приятелеві: Читайте  також:Притча про вірну собаку – Так і не зажив я багатства. Ба гірше: статки мої лишень зменшилися. А багатій, який не мав дітей, йому й каже: – Якщо ти…

Собака був настільки відданий жінці, що вона залишила з ним свого малюка і пішла швидко до магазину. Вона завжди повертається, щоб виявити, що хлопчик міцно спить із собакою. Якось сталося щось трагічне. Жінка, як завжди, залишила малюка в руках цього вірного собаки і пішла за покупками. Коли вона повернулась, виявила жахливу сцену і там сталася повна катастрофа. Малюка не було в ліжечку, його підгузки та одяг були розбиті на шматочки, плями крові по всій спальні. У шоці налякана жінка почала шукати малюка. Раптом вона побачила, як з-під ліжка виходить вірний Собака, весь у крові, облизуючи рота, ніби щойно з’їв смакота.   Читайте також:Дівчинка, яка доношувала стару випускну сукню сестри, вирішила…

Сім’я Каті була бідною. Батько помер рано, а мати працювала на трьох роботах, щоб підняти чотирьох дітей. Але їй все одно було дуже складно. Катя вчилася добре. У неї була подруга Аня, з якою вони були сусідами і добре спілкувалися. Аня була із забезпеченої сім’ї. Але вона не любила вчитися. Найбільшим досягненням, за роки навчання, було лише списування. На свій випускний Катя наділа стару сукню старшої сестри, яку мама переробила під святкову. Але про це знала лише Аня. Під час вручення атестата, коли почали хвалити Катю за її хороше навчання, за старання, Аня не витримала і від заздрощів сказала, що Катя прийшла на випускний вечір у старій сукні сестри, вона…

Анна втомлено зайшла додому. Чоловік увійшов слідом. Розмовляти не хотілося. Анна дуже втомилася, адже день видався важкий. — Анно, нам треба поговорити — — сказав Андрій. — Зараз? — Так, із завтрашнього дня в нашому житті багато що змінитися. Не хочу ставити тобе перед фактом. Хочу повідомити все заздалегідь. — Добре, сподіваюся, хочеш пояснити, чому ти зірвав сьогоднішню угоду? — Не хочу. Мені не сподобався покупець. Я не хочу працювати з ним. І я вирішив, що ця угода нам не потрібна. Але поговорити я хотів не про це. — А про що ж тоді? — У мене є інша жінка і досить давно. Мене влаштовувало життя з тобою. Скажу чесно,…

Нещодавно з пошти повідомили, що на моє ім’я прийшла посилка. Я, як ні в чому не бувало, пішла отримувати. Думала, що батьки щось в подарунок прислали і забули попередити. Розпаковую її вже вдома, а ця посилка від коханки чоловіка. У ній фотографії дитини, яка як дві краплі схожа на мого чоловіка, копії свідоцтва про народження, де мій благовірний визнав батьківство. Спочатку був ступор, а потім істерика, сльози, лють. Подзвонила подружкам, наскаржилася на жахливого чоловіка, на всіх чоловіків у Всесвіті, розписала які муки пекельні я бажаю відчути на собі всім зрадникам. Читайте також: Притча про горобця і його клопоти. Подружки мене пошкодували, гнів розділили, порадили розлучитися. Після цілого дня ридань я…

Був собі горобець, життя його – безнастанні клопоти і переживання. Ще в яйці журився: «Чи вдасться мені щасливо вибратись з такої твердої шкарлупи? Чи не випаду я з гнізда? Чи мої батьки зможуть мене вигодувати?» Щойно впорався я з цими турботами, як голову осіли нові. Перед першим польотом горобець звону бідкався: «Чи втримають мене мої крила? А якщо я розіб’юся ?.. Хто мене позбирає?»   Читайте також: ПРИТЧА ЯК МОЖНА ПОДОЛАТИ ЖИТТЄВІ ВИПРОБУВАННЯ І ТРУДНОЩІ. Уже впевнено літаючи, горобець далі почав переживати: «Чи знайду пару, чи поталанить мені з горобчихою? Чи впораюся з будуванням гнізда?»   Владнавши і ці проблеми, але турботи не припиняли його непокоїти: «Чи вилупляться в мене…

Одного разу осел упав у колодязь і почав голосно волати, закликаючи на допомогу. На його крики прибіг господар ослика і розвів руками — адже витягти ослика з криниці було не можливо. Тоді господар розсудив так: «Осел мій уже старий, і йому недовго лишилося, а я все одно хотів купити нового молодого осла. Ця криниця вже зовсім висохла, і я вже давно хотів її засипати і вирити нову. То чому б одразу не вбити двох зайців, одним пострілом — засиплю я стару криницю, та й ослика заодно закопаю». Недовго думаючи, він запросив своїх сусідів — усі дружно взялися за лопати і почали кидати землю до криниці. Осел одразу ж зрозумів, що…

Знаєте, мені часто подруги казали, що вони жахливо мені заздрять. – А тобі що? Живеш у своє задоволення. З таким чоловіком по-іншому і не можна… Пощастило тобі, Діана, ох, пощастило! Тільки ніхто не бачив, як я живу насправді. А жила я кілька років не в шоколаді, м’яко кажучи, була одружена з Андрієм. З Андрієм ми познайомилися на роботі. Наші компанії тоді влаштували зустріч, ми зустрілися, і я відразу зачарувала його своєю харизмою. Ну, або він бреше. Загалом, нам обом було близько 30. Ми не стали зволікати з цією справою, щоб уникнути питань типу: «Ну, коли вже? А коли онуки?». Якщо до шлюбу Андрій мене часто балував подарунками та компліментами, після…

Не буду приховувати, що в більшості випадків хлопці вже заздалегідь не долюблюють маму своєї дружини. Виною тому численні анекдоти, стереотипи і розповіді друзів, які вже встигли обзавестися сім’єю. Думаю, ні для кого не буде секретом: за замовчуванням між тещею і зятем повинна йти холодна війна.Природно, я був впевнений, що і мене не обійде ця доля. Коли я йшов знайомитися з родиною, моєї майбутньої дружини, не очікував нічого хорошого. Коли опинився в квартирі, зрозумів, що не помилився. Марія Антонівна— ще досить молода жінка, доглянута, виглядає молодше за свої роки, чудово одягнена, з хорошою стрижкою … І з таким поглядом, що відразу стало зрозуміло: вона, як би м’якше висловитися — трохи колюча.…

Родом я з села, там зустріла свого чоловіка, вийшла заміж. Все своє сімейне життя я мріяла про розлучення, але нікому про це не говорила. І ось зараз, коли я вийшла на пенсію, я вирішила подати на розлучення. Я всього місяць як вступила в ряди пенсіонерів, а вже встигла переоцінити все своє життя заново. Соромно зізнатися, але я прожила більшу частину життя в шлюбі з людиною, який мене абсолютно не цінував ніколи. У мене ніби пелена з очей впала. Перші десять років шлюбу ми прожили в селі, де дуже великий вплив має думка оточуючих. Розлучень в селі практично немає. Треба терпіти, тому що де знайдеш кращого чоловіка. Спочатку джерелом всіх своїх…