Історії

Вони віддають заради того, щоби віддавати. Бо просто інакше не вміють…

Марті зовсім не хотілося спати. Перед очима їй поставали люди, яких вона любила. І ті, котрі, хоч і з’являтися лише в кількох епізодах її життя, запам’яталися надовго. Перший учитель… так-так, у всіх була перша вчителька, а в неї був перший учитель.

Незрівнянний перший учитель! Інколи Марті здавалося, що саме він визначив багато напрямків для її подальшого життя – тим, чим захоплювався сам, і тим, що розгледів у ній – маленькій рудокосій дівчинці. Сусідка – бабуся Галя, в якої росли найкращі у світі папірівки. Вона ще робила найсмачніший чорничний пиріг. І сміялася дзвінко, просто, відкрито. Світла людина…
Читайте також Закон бумеранга працює.

Марті взагалі щастило на світлих людей. Мудрих, терплячих, готових пробачати, люблячих і глибоких. Таких, які точно святкують Різдво більше двох разів на рік – вони святкують його щодня.

Своїм життям, своїми усмішками й сльозами. Вони світять, гріють і ніколи не очікують за те ні оплати, ні бодай «спасибі»… Вони віддають заради того, щоби віддавати. Бо просто інакше не вміють…

Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»

 

 

Коментарі Вимкнено до Вони віддають заради того, щоби віддавати. Бо просто інакше не вміють…