Бабуся любила казати казала: “Як будемо живі, посадимо квіти”. Або: “Як будемо живі, на той рік качок не будемо брати, а курчат візьмемо”. Як будемо живі… Скільки її пам’ятаю, із самісінького дитинства, молодою ще жінкою, ледь старшою за мене нинішню. І я, чесно, часто думала, ой, вічно вони бояться, що там далі. А що там може бути далі? Але я тепер розумію, що це не страх. Це якраз життя всупереч. Плани всупереч. Мрії всупереч. Я думаю, це важливо було – зберегти і зберегтися самим – для того покоління, кого війна добре так переїхала танками, для тих, хто не обирав долю остарбайтерки (як моя бабуся). І для усіх нас нині –…

Чула, як моя мама попросила в сусідки трішки солі. Я спитала її, для чого вона просить у них, адже у нас вдома є сіль. Мама сказала: «Вони бідні і часто просять у нас щось. Я попросила у них щось незначне, таке, щоб не обтяжувало їх, але все ж дати їм відчути, що вони нам також допомагають. Читайте також Ти ж кожен день, прийшовши додому, говориш, що я цілий день нічого не робила. Так ось – сьогодні я нічого не робила! Так їм буде легше й простіше звертатися до нас і просити все, що їм потрібно.

Чоловік прийшов додому з роботи і виявив, що троє дітей у дворі будинку – досі в піжамах! Вони грали в грязі з порожніми коробками від їжі і скрізь валялося сміття. Двері автомобіля дружини була відкритими, як і вхідні двері будинку. Собаки ніде не було. У передпокої було ще більше хаосу. Лампа виключена і в одній зі стін лежали зім’яті ковдри. У вітальні працював телевізор на повну силу і в кімнаті було повно іграшок та одягу. У раковині повно брудних тарілок і каструль,… залишки сніданку лежали на столі, двері холодильника були відкритими навстіж,.. корм для собак валявся на підлозі,.. бите скло лежало під столом і невелика купа піску була біля дверей.…

– Не виходь за нього заміж. – Як ви будете жити? А, головне, на що? Він нічого не заробляє, він все життя просидить на цій своїй роботі. Завжди будеш бідувати. – Мамо, припини, я втомилася. Я його кохаю. Це головне. – Любов – головна тільки на початку. Потім, мила моя донечко, піде побут. І він тебе ой як торкнеться! Ти вистрибнеш з його обіймів, підійдеш до холодильника, а там – макарони. І все! А причепуритися?! Футболка, туфельки, шубка?! Не хочеться? – Ні. Я хочу бути з ним. – Так, це зрозуміло! Що тобі зараз можна втовкмачити! – То і не втовкмачуй. Я вже все вирішила, я виходжу заміж. – Так,…

Одна пані жила в невеликому містечку. Щоранку коли вона прокидалася відчувала велику втому і виснаження, але все ж таки вона змушувала себе йти на роботу й цілий день працювати, а вечері коли поверталась додому то знесилена падала спати. Вона не могла навіть згадати, коли за останній час відчувала себе щасливою, відчувала повноту життя і насолоджувалась кожним моментом. Але одного разу, сидячі на роботі, вона помітила, що її тінь віддаляється. Тоді вона почала благати тінь: Жінка: Не покидай мене, будь ласка, ти всі сили та енергія, що в мене залишились! Тінь: Так, ти права! Ти вичерпала всі свої запаси енергії та не поповнюєш її, з мене досить! Подумай над тим, що…

Спроби догодити тим, хто хоче тебе з’їсти, закінчуються завжди однаково. Заєць, який думає, що вовки його не з’їдять, бо він: – добре поводиться; – не заперечує; – виконує всі їхні бажання; – демонструє симпатію та підтримку вовкам; – намагається догодити; – страждає на стокгольмський синдром. Читайте також Іноді вірність партнера можна визначити за його знаком зодіаку Будь-який заєць, який намагається співпрацювати з вовками, приречений на поразку. Тому що він – не вовк. Він заєць. Якщо він такий послужливий – це добре. Але це не означає, що до нього ставитимуться з повагою і не зачеплять. Зачеплять. Тому що він не становить жодної цінності і за його знищення не буде ніякого покарання.…

Одну пані поклали  в лікарню. В годину відвідувачів до неї прийшов чоловік з сином З собою вони несли цілу баночку відварених риб’ячих хвостиків. А у жінки від такої турботи трапилася істерика. – Як ви можете, я ж хворію! Мені ж так погано, а ви тягнете мені рибку за залишковим принципом! – плакала жінка. А чоловік і сини щиро не могли зрозуміти, що вони зробили не так. – Але люба, ми ж живемо з тобою 20 років, і кожен раз, сидячи за столом, ти вибирала саме хвости! – розгублено констатував чоловік. – Природно, ми думали, що це те, що ти найбільше любиш! Читайте також Мені 36 років і в цій ситуації…