Історія про тих, кому зараз за 40, а то й за 50 На невеликому підприємстві проходить зустріч з психологом. Ми всі віку 35-40 років, психологиня — дещо молодша. Наостанок запитує: – Маю до вас одне запитання: про кого із вас в дитинстві піклувалися батьки? Ми перезираємося між собою, підіймаються несміливі руки: – А кого із вас в дитинстві любили? Очі донизу — одна-дві три руки вгорі. Читайте також Почуття-вони у дрібницях – А бабуся рахується? – несміливо цікавиться мій колега. Так, про нас піклувалися. Так, нас виховували. Але любов — це інша річ, любов безумовна, просто за те, що ти є, що я можу тебе обійняти, поцілувати — такого поняття…

Така дрібниця. Він її не зустрів в аеропорту. Можна там замовити таксі і взагалі не дитина вона. Який сенс пертися так далеко, витрачати гроші і час, якщо зручніше узяти таксі і доїхати? Ця пані так і зробила. Зайшла в квартиру, чоловік за комп’ютером; обернувся і сказав: “Ти приїхала? Привіт!”, – і знову уткнувся в екран. Чи то розважався він, чи то працював, важко сказати, він завжди був за комп’ютером. Або на дивані з планшетом. Або на роботі. І все йшло нормально, навіть добре, і іпотеку виплачували, і інколи ходили в кіно. Все було нормально! Читайте також Не треба надто сумувати, якщо ви щось втратили Але вона пішла. І ніхто не…

Ми можемо ніколи не дізнатися, чому ми щось втратили або чому грошей стало мало. Тимчасово замало, так. Але якби ми знали, від чого саме ми відкупилися! .. Все влаштовано мудро і правильно. Вірно кажуть: «Спасибі, що взяли грошима». Гроші ми заробимо потім. І купимо, якщо треба, нові прикраси. Одна пані захворіла . Лікарі її вилікували, хоча лікування було довгим і болісним. Звісно ж за час хвороби прийшли в занепад її фінансові справи; дивним чином похитнулося і благополуччя чоловіка. Йому зрізали зарплату на роботі досить відчутно. І грошей в сім’ї стало набагато менше, ніж раніше. Жінка дуже засмучувалася з цього приводу. Вона звикла їздити на хороші курорти, купувати красиві речі ……

Одного разу чоловік зрозумів, що у нього проблеми з дружиною. Йому підказав один колега, що з дружиною проблеми. Варто було затриматися  – дзвінок. Вона примушувала ходити в спортзал. Вона готувала їсти ту їжу, яка, на її думку, була корисною.  І заставила   кинути курити. І з друзями не підтримувала зустрічі; друзі любили випити, а дружині це не подобалося … Загалом, багато  доводилося виносити цьому чоловікові, але він зрозумів, як багато проблем, тільки коли йому очі відкрив його друг. І зрозумів, що десять років жив у пеклі.  І став все робити на зло дружині, говорити, що вона відірвала йому крила і все інше. Він навіть вирішив пожити окремо. Читайте також Не дізнавшись…

Вони були разом 30 років, коли в один з вечорів вона зрозуміла, що давно не єдина жінка не тільки в його ліжку, але і в житті. Спочатку стало дуже боляче. Так, що губилися сенси і опорні точки. Діти виросли. Самі по собі вже. Так, онуки. Так, була сім’я. Але коли крім спільного минулого і соціально-схвалюваної картинки немає нічого – треба йти. Здавалося б, закрий очі, не роби драму, погуляв і все одно ж залишився вдома. Але вона пішла. Поїхала. Змінила місто, країну і колір волосся. Перестала зафарбовувати свій досвід. Він намагався дзвонити, перший рік навіть були спроби повернутися. Тільки це скоріше інерція і зручність. Вона більше не хотіла бути зручною…

Коли я була мала, батько покинув нас. Пішов до іншої жінки.На її совісті три, можу впевнено сказати, жертви. Перший – з хорошої сім’ї. Після її зілля став зовсім іншою людиною. Кілька разів у тюрмі сидів. Без неї з розуму сходив. Лупцював і її, і дитину. Так було кожного разу, доки його знову не кидали за ґрати. Десь там у тюрмі і сконав. Читайте також Колись всі людські цінності жили на одному острові Другий – набагато молодший від неї, хлопець з пристойної сім’ї, з перспективами. Щойно почав зустрічатися з нею – як підмінили, почав випивати. Тепер пропиває все, що в руки потрапляє. Жінка зрозуміла, що не буде з нього пуття, і…

Незабаром вони помітили, що їх острів починає опускатися під воду. Тоді вони сіли на різні кораблі і поплили хто куди. На острові залишилася лише Любов. Коли повз острова пропливало Багатство на своєму кораблі, Любов попросила узяти її з собою, на що Багатство відповіло: “На моєму кораблі досить золота і коштовних каменів, ти мені ні до чого”. Потім біля острова зявився Смуток, але і він не взяв Любов з собою, сказавши: “Ні, на моєму кораблі настільки сумно, що Любові там не місце.” Незабаром зявився човен Гордості, але вона також відмовила Любові, боячись, що та зруйнує гармонію, яка панує на її кораблі. Читайте також : Мудра притча про Божі плани Наступною була…

Відомий фахівець в області онкології збирався на дуже важливу конференцію в інше місто, де його повинні були нагородити премією в галузі медичних досліджень. Він дуже хвилювався, бо на цій конференції повинні були оцінити його багаторічні роботи. Однак, через дві години після того, як літак злетів, сталася аварійна посадка в найближчому аеропорту через технічні неполадки. Лікар боявся не встигнути, тому орендував машину і поїхав сам в місто, де мала проходити конференція. Незабаром після того, як він виїхав, погода зіпсувалася, і почався сильний шторм. Через сильний дощ доктор завернув не туди й заблукав. Читайте також : Розмова з батьком Після двох годин безрезультатної їзди він зрозумів, що загубився. Чоловік був голодним і…

Все розлучаюся не можу більше. Добре  мама казала – дружина в погана. Скільки можна ? – Прости мене, сину, – сказав у відповідь батько. – За що? – За те, що я не завжди був добрий із твоєю матір’ю. Це моя провина, що в тобі є темний куточок із думкою про розлучення… – Що, не розлучатися? – Ні, не розлучайся… Навіть не думай ніколи про це. – Терпіти до кінця днів? – Не треба терпіти… Ти не її терпиш, а своє погане ставлення до неї. Змінишся сам – зміниться все навколо. – Як змінитися? Читайте також : У такому віці не одразу розумієш, що під серцем носиш дитину – Дивись…

Моя мама перша зрозуміла що я при надії. Адже, коли нудить щоранку, то це точно не харчове отруєння. Вона знала, що в мене був хлопець. Йому тоді було 17. У нас зародилася справжня любов. Наші сім’ї товаришували. Тож ми росли разом з дитинства. А потім покохали одне одного . Лікарі сказали, що зі здоров’ям у мене все гаразд, мій організм уже готовий до материнства. Інколи я не до кінця усвідомлювала, що зі мною відбувалося. Та вирішувала свою долю не я сама. Мама стала моєю найбільшою підтримкою. Вона завжди заспокоювала, що все буде гаразд і зі мною, і з дитинкою. Читайте також :  Історія про 2 ангелів Невдовзі я все розповіла…