Один правитель мав намір їхати на переговори до ворогів. З собою можна було взяти лише одну людину. І правитель звернувся до мудреця, щоб той вказав кандидатуру. Потрібна була людина смілива, сильна і вірна. Той, хто не зрадить і зможе захистити. Своєму оточенню правитель не довіряв. Мудрець сказав, що на околиці міста  живе в білому будинку такий чоловік. Сильний та сміливий, як лев. І вірний. Його треба взяти із собою. Його звуть Маруф. Імператор був недовірливий. Він таємно приїхав до білого будиночка і почав спостерігати. І побачив величезного силача з бородою. Цей велетень слухав, похнюпивши голову, як його лаяла дружина. А діти повзали по ньому і смикали його за бороду. І…

Чоловік йшов узбережжям і раптом побачив хлопчика, який піднімав щось з піску і кидав в море. Чоловік підійшов ближче і побачив, що хлопчик піднімає морських зірок. Вони оточували його з усіх боків. Здавалося, на піску — мільйони морських зірок, берег був буквально усіяний ними на багато кілометрів. — Навіщо ти кидаєш ці морські зірки в воду? — запитав чоловік. — Якщо вони залишаться на березі до завтрашнього ранку, коли почнеться відлив, то загинуть, — відповів хлопчик, не припиняючи свого заняття. Читайте також: Притча про загублений олівець. — Але це ж просто не розумно! — закричав чоловік. — Озирнись! Тут мільйони морських зірок. Твої спроби нічого не змінять! Хлопчик підняв наступну…

Одного разу, коли я збирався продовжити малювання одного портрета, я приготував один дуже темний за своєю структурою олівець і один світлий, але сталося так, що як тільки я приступив до роботи над портретом другий світліший олівець кудись зник. На мить я розлютився, але потім я знайшов інший олівець, навіть більш відповідний. День вже йшов до кінця і коли я збирався лягати спати, то побачив загублений олівець, але в данний час він мені вже не був потрібен. Читайте також:Історія кохання К.Шанель та Артура Кейпела. Мораль: Буває так, що ти знаходиш здавалося б свою людину, готуєшся з нею разом підкорювати вершини, як раптом у найважливіший, в самий не слушний момент вона зникає.Ти…

К.Шанель була дивовижною , не схожою на інших жінок своєї епохи , такою була і її справжня любов – глибока , справжня і єдина. Ця любов принесла Шанель обидва почуття – радість і глибоку тугу, вона підняла просту дівчину до незбагненних висот, зробивши її законодавицею неперевершеного стилю, шарму та витонченого смаку. Якби не це кохання, можливо Габріель Бонер Шанель так і залишилася б звичайною кравчиною у швейній майстерні. Читайте також: Які продукти уповільнюють старіння? Артур Кейпел звернув увагу на незвичну дівчину. Людина з тонким діловим чуттям, він відразу розпізнав у Шанель талант. Саме він вселив впевненість у неї, підтримав її мрію. На відміну від Бальзана Артур захоплювався завзятістю та цілеспрямованістю…

Він – високий, плечистий, сильний. Голос у нього гучний, поводиться впевнено. Вона – жінка ніжна, тендітна. Побралися. Він приносив їй усе, вона дбала про дім, виховувала дітей. Діти виросли, одружилися і пішли від них. Так часто буває . Діти вже не потребували їхньої допомоги, жінка перестала усміхатися, почала худнути, зблідла… Вона не могла їсти, не могла ходити. Чоловік сильно занепокоївся і завіз її до лікарні. Її оглядало багато лікарів, але ніхто не знаходив жодної хвороби.   Останній спеціаліст відвів чоловіка убік й обережно сказав: Я думаю, що ваша дружина не хоче більше жити. Чоловік не промовив ані слова. Пішов, сів біля ліжка дружини, взяв її знекровлену руку і впевненим голосом…

Одного разу пастух чимось образив одного чоловіка, а той затаїв злобу і вирішив цей чоловік помститися пастухові. А був він за професією землекоп і для помсти вирішив вирити яму на дорозі, де ходив пастух.  Копати почав пізно вночі, сподіваючись встигнути до ранку замаскувати свою пастку.   Копав він і уявляв, як ітиме дорогою пастух, як, не помітивши яму, впаде в неї, як намагатиметься вилізти і ніхто йому не допоможе. А що коли пастух мине яму? Не біда, тоді можна буде спробувати вдатися до іншого засобу. Адже за пастухом іде стадо. І вже овечка, чи корівчина, чи, скажімо, коза напевно потраплять в його пастку! Читайте також: Які продукти уповільнюють старіння? Отямившись…

Один землероб розумів, про що говорять між собою тварини. Він щовечора вештався двором, слухаючи їхні розмови. Якось увечері він почув, як бик жаліється віслюкові на свою важку долю: Я тяжко працюю, тягну плуга з ранку до ночі. Хоч як би не було спекотно, хоч як би не втомилися мої ноги, хоч яким би важким не було те ярмо, що натирає мені шию, я маю працювати хоч би що. А ти собі відпочиваєш. Тебе покривають кольоровою ковдрою, і ти лише возиш господаря, куди йому хочеться, а коли він нікуди не їде — байдикуєш і цілий день їси зелену траву. Читайте також: Журавлина: Здоров’я та Бадьорість! Віслюк хоч і мав страшні на…

Сільські весілля трішки відрізняються від міських: традиціями, кількістю гостей та  самогону. Так виходила заміж моя однокласниця. Батько, готуючись до урочистостей, схуд так що зміг поміститися у свій «парубоцький» костюм. Палатку прикрасили килимами та іконами. Лавки накрили тканими доріжками. Над стокілограмовим тортом працювали у дві зміни кондитери хлібокомбінату . М’ясо смажилося, голубці кипіли, і музиканти налаштовували інструменти. Рано вранці наречений зайшов в будинок і боязко оголосив: – Я передумав одружуватися! Теща забігала і заголосила: – Як? Ось уже і візажист паркується, і коровай привезли, і холодець застиг, любо дорого глянути. Не дуркуй! Люди засміють! Це просто нерви.. Читайте також Сварки — це те, що допомагає приходити до згоди у стосунках, працювати…