В дитинстві я просто відчував себе нікчемою, адже всі просто з мене насміхалися. Тато нас покинув, коли я був зовсім маленький, тому мама виховувала мене сама. Їй було дуже важко, вона так і не закінчила університет, не отримала освіту, тому була змушена працювати на будь-якій роботі. Мамі доводилося вранці мити підлоги в школі, а ввечері – прибирати у великому магазині не лише мали неподалік нашого дому. Нам вистачало лише на найнеобхідніше, тому нові речі чи стильний одяг я практично не отримував – цілий рік ходив в одних туфлях та штанях. При цьому деякі діти заможніх батьків не лише мали красиві речі, а й приносили в школу нові гаджети. В Наша…

Сьогодні я побачив в автобусі гарну дівчину із золотистим волоссям, і позаздрив їй… Вона здавалася такою щасливою … Мені було шкода, що моє обличчя не було таким сяючим. Раптом, коли вона встала і рушила до дверей, я помітив, що вона покалічена. У дівчини була лише одна нога, вона була на милицях. Але проходячи повз мене … вона посміхнулася! О, Боже, прости мене, коли я скаржусь. У мене обидві ноги. Світ мій! Я зайшов купити цукерок. Хлопчик, який їх продавав, був таким милим. Я почав розмовляти з ним. Він здавався таким задоволеним своїм життям. Я не поспішав, я міг дозволити собі запізнитися. Коли я виходив, хлопець сказав мені: “Дякую, пане!  Ти…

Мені було 20, ми з моїм чоловіком і маленьким сином у колясці ввечері гуляли парком, спілкувалися про всяке різне і тут почули жіночий кpик. Чоловік, недовго думаючи, помчав у той бік; я слідом за ним. На стежці кpичала притиснута до дерева дівчина, а поруч двоє мужиків – один виривав у дівчини сумку, а другий тримав її за гopло і руками ліз під сукню. Чоловік з нальоту вдapив у бік того, що тримав дівчинку; той ойкнyв і впав. Другий від не сподіванки випустив сумку і одразу отримав у щелепу. Упав, а чоловік тим часом підскочив до першого і ще раз кинув його вдарив. Загалом, обидва чоловіки валялися тепер на траві; чоловік…

Одного разу біля дороги сидів чоловік. Мандрівник, що проходив повз нього, запитав: — Чи довго йти до міста? — Іди,— відповідає йому той, хто сидів. — Ні, ти, мабуть, мене не зрозумів. Чи довго йти до міста? — Іди,— так само відповів той. Читайте також: Багаті теж плачуть: як на пафосному та шикарному весіллі у нареченого трапилося горе Подорожній розлютився. — Я поставив тобі просте запитання! Чи довго йти до міста?! — Іди… — так само відповідав йому той, що сидів. Подорожній розгніваний пішов геть. — Зачекай, — раптом почув він голос людини, що сиділа біля дороги, — До міста 6 годин пішки. — То що ж ти мені відразу…

Іван був із досить забезпеченої сім’ї, батько працював в адміністрації. Відповідно, шукали йому потрібну наречену. І знайшли Оленку – доньку місцевого бізнесмена. Познайомили молодих, довго чекати не стали, за місяць зіграли весілля. Усі були задоволені, особливо батьки, які завели спільний бізнес, ще й розширили свої зв’язки у своїх колах. Весілля було таким шикарним, що про нього писали всі ЗМІ. Після танцю нареченого та нареченої, Іван помітив, що мама якось зблідла. А потім вона почала повільно скочуватися вниз. Іван підбіг до неї і встиг підхопити, щоб вона не впала. Відразу викликали швидку. У лікарні, коли жінку привели до тями, вона попросила впустити до неї в палату тільки сина. І тихим голосом…

Звичайна сім’я. Звичайні не дуже молоді люди. І ось на море приїхали. Дружина занурилася і присіла на шезлонг. Сидить і їсть пиріжок. Проста повненька жінка сорока восьми років у суцільному купальнику з квіточками та в панамі. І чоловік сказав їй раптом ревниво та захоплено: «Весь пляж на тебе дивиться!». Читайте також Знаки зодіаку які легко закохуються Насправді він один тільки і дивився. Захоплено та ревниво. Як тридцять років тому. Всі були зайняті своїми справами; засмагали і купалися. Розмовляли і купували варену кукурудзу. Але це не важливо. Чоловік щиро сказав те, що бачив: “Весь пляж на тебе дивиться!”. З ревнивою гордістю власника cкарбу… Це тому, що він любить. Ось що дружина…

— Ні, ну ти можеш собі уявити? — Оля не стримувала свого обурення. — Три квартири і будинок, великий двоповерховий котедж, і все це вони переписали на Дімку, Сашиного молодшого брата! Саша — це чоловік моєї подруги, за якого вона вийшла заміж вісім років тому. Зараз у них двоє дітей, старшій доні виповнилося сім і вона пішла в перший клас, а молодшій чотири роки. Живуть вони не бідно, але не на широку ногу — обидва багато працюють, щоб можна було продати свою двушку і купити більшу квартиру. Сім’я у Саші завжди жила заможно, але синів батьки не балували, хлопці всього добивалися самі, не жили на готовому. Дмитро молодший за Сашка…

Коли мені було 20, сестра залишила свою 2-місячну дитину у нас з мамою і зникла. Коли вона не з’явилася і на другий день народження своєї дочки, мама позбавила її батьківських прав і оформила піклування над маленькою Анею. Коли Ані було 5, мами не стало. Вона називала її бабусею, а мене – мамою. То був найсильніший удар для нас обох. Мама залишила мені свою квартиру, де ми удвох почали будувати своє життя з нуля, без мами… Чи варто говорити про те, що я ніколи не вийшла заміж і не народила дітей, а мені вже виповнювалося 40… Справа в тому, що мій наречений кинув мене, дізнавшись, що я збираюся доглядати за дочкою…

Наталя Михайлівна  давно збиралася провідати своїх внучат в столиці. Дні тікали швидко, а вона ніяк не могла зважитися. Дорога була не близька. Та й місто вона особливо не любила. Від шуму у жінки відразу почала крутитися голова.Але все ж вибралася з дому. Відклала деяку копієчку з пенсії, сіла на поїзд – і вже в столиці. Шумно тут і занадто людно.Стоїть на пероні, чекає дітей. В руках нехитрий багаж. Ось і син наспів, разом з дружиною. Приємно жінці; така зустріч. На серці потеплішало. Сіли в машину, під’їхали під багатоповерхівку.-Он там я живу – поверх сьомий, – задер голову, Микола вказував рукою на балкон з розкішними квітами.У Наталі від самого вигляду будинку…