Закінчивши інститут, Оксана переїхала жити у столицю. У неї хороша робота, але з особистим життям їй якось не щастить. Після 5 років спільного життя з Андрієм, вона зрозуміла, що ніякого майбутнього у неї з ним немає. Розійшлися. Вона зовсім не шкодує. Але 2 роки тому вона познайомилася з Максимом. Закрутилося в них все дуже швидко. Він переїхав у столицю з невеличкого міста, непогано тут влаштувався. У нього була стабільна робота, голова на плечах і з ним можна було просто базікати всю ніч на різні теми. Уже через пів року стосунків, Оксана переїхала жити до нього. Він сам запропонував. Все у них було добре, він працює на хорошій роботі. У нього…

А я розповім, як одна дівчина купила набір для манікюру. Туди входили різні важливі штучки, професійний набір. Не дуже дорогий, десь півзарплати вартий. А зарплатня у дівчини була невелика – вона вигулювала чужих собачок. Вона з тваринами швидко знаходила спільну мову, добра тиха дівчина. Невдаха, як її називали батьки. Хоча дочка не брала у них гроші. Це вони самі витрачали на спільний відпочинок, купували їй одяг на свій смак і навіть платили психологам, щоб вони якось мотивували дівчину на успіх. Бо вона має вищу освіту, а вигулює собак. Додам – ​​у тридцять сім років. Ось дівчина купила манікюрний набір. Вона вирішила вивчитися на майстра з нігтів або як це називається…

З чоловіком я розлучилася, коли дочці було 8 років. Мені було дуже важко самостійно виховувати дитину, адже допомоги від чоловіка я не мала. Зарплати у мене великої не було, і я вирішила поїхати до Іспаніїї на заробітки. Дочку я залишила на свою маму. Я не могла собі таке подумати, але зараз дочка тримає обіду на мене, що я її залишила. Але вона залишилася з бабусею, як так можна говорити? Пів року тому моєї мами не стало, я приїхала додому та вирішила побути трохи з донькою, а тепер думаю залишитися. Оксанка дуже любила бабусю і згадує про неї з посмішкою, а от мене називає поганою мамою. Бо якби я її дійсно…

«Діти знайомтеся – це Ваша сестричка Аліса!» – заявив Вадим, представляючи свою позашлюбну дочку, своїй справжній сім’ї. Всі давно знали про те, що у чоловіка є коханка (Яна), та маленька дівчинка. Але до того, що у Вадима вистачить нахабства привести дитину в будинок де знаходиться його, ще поки законна дружина з вимогою «любити і жалувати» не очікувала навіть сама Ольга (дружина Вадима). Вадим дуже заможна людина, яка звикла вирішувати всі питання грошима. Ось таким чином він і купив розуміння і підтримку дітей. Маша і Саша вже дорослі (16 і 18 років) тато їх дуже добре забезпечує і дає гроші на кишенькові витрати, тому хлопці слухняно кивнули головою і не стали…

Я на пенсії кілька років. Онуків, по суті, у мене немає. Вірніше, є двоє, але я їх не бачила в очі, тому що дочка зі мною не спілкується вже рівно 23 роки. Причина? Мені не сподобався її тупyватий чоловік і я не хотіла, щоб вона за нього виходила заміж. Вона все одно вийшла, але на весілля я не пішла і сина не пустила. З тих пір ми не спілкуємося, вона живе в іншому місті, спілкується з моєю подругою, вона ж її хрещена, про мене тільки іноді запитує, але ніколи не виявила бажання відвідати. Сказати чесно, за дочку я можу тільки порадіти, хоча ми і не спілкуємося. Їй зараз 43 роки.…

Мама поїхала, а Аня залишилася з молодшою ​​сестрою п’яти років і шестимісячним братиком.Це вже не вперше. Дівчинка тиждень палила піч дровами і готувала з того, що було в будинку. Але дрова скінчилися і продукти теж. Вона пішла до сусідів попросити борошна, і ті тільки тоді зрозуміли, що троє дітей по сусідству залишилися одні. Їх забрали органи опіки та направили до дитячого будинку. Аня після 18 років стала працювати і вчитися на швачку. Їй дали квартиру. Не бозна-яка, що не хороми, але все-таки своя! У 19 років вона вийшла заміж. Хлопець теж дитбудинку. Так він опинився в дитячому будинку, де і познайомився з серйозною Анею. Хлопці трималися разом, їх не кривдили,…

Зустрів прекрасну жінку. Нам по 30, ми схожі за характером, у нас чудові стосунки. У неї є маленький син, вона мені розповіла про це відразу. Я її зрозумів і прийняв, але поставив умову – у дитини є свій батько, і хай він його утримує. Я не збираюся його уникати, але дарувати іграшки, одяг і в цілому забезпечувати його я не хочу. Будемо дружити і спілкуватися, але не більше того. Тільки за таких умов я погодився з’їхатися. Вона сказала, що всі матеріальні витрати за сина ляжуть на неї і на її колишнього чоловіка. Все-таки, це дійсно не моя турбота. Читайте також Його батько звичайно платив аліменти, але на ці гроші навіть…

Свого сина я виховувала одна. Мій чоловік покинув нас з боргами і мені потрібно було сили, щоб жити та виховати гідного сина. Його батько звичайно платив аліменти, але на ці гроші навіть не можна було оплатити його навчання. Синові вже 15 років, і раптом його батько з’явився. Він десь знайшов номер сина, подзвонив, і домовився з ним про зустріч. До слова, мій колишній чоловік добре живе, має бізнес та ні в чому не відмовляє собі. Так ось, коли вони зустрілися, він подарував синові новенький крутий комп’ютер, а той в свою чергу, через пару тижнів зібрав свої речі і з’їхав від мене жити до батька. Ну це зрозуміло, у батька то…

Арабська мудрість говорить: “Ви будете прощати близьку людину, поки не зненавидите її”. Я тільки недавно прочитала цю фразу і зрозуміла, що в нескінченному прощенні немає виходу на світ, немає результату у вигляді відполірованих до ідеального стану відносин. Є тільки морок, темрява, глухий кут і сморід. Тобі плюють в душу і б’ють в спину, а ти прощаєш і прощаєш. Не треба так. Треба віддалятися. І йти. Навіть від найближчих. Читайте також Ми живемо поруч, як зовсім чужі люди, і я впевнена, що була б у нього можливість піти, він би пішов, тільки йти йому нікуди. Але висновок один: потрібно уникати будь-якої кабальної залежності від інших: моральної, фінансової, фізичної. Потрібно залишати собі…

Свою історію я почну з того, що ми з сином (йому 30-ть років) живемо в одній квартирі, так як по іншому у нас не входить, йому нікуди піти. Раніше я мала невеликий, бізнес (я займалася дизайном інтер’єрів), добре виглядала, непогано заробляла і, в загальному, була досить щаслива. Погано на той час було те, що я тоді дуже мало уваги приділяла своєму єдиному синові, мало проводила з ним часу, часто віддавала його бабусі та дідусеві. Останній клас школи він закінчував у бабусі з дідусем в сусідньому місті, тому що мій останній чоловік Андрійка просто не переварював. Бог покарав мене за цей вчинок, з чоловіком я розлучилася. Син повернувся, вступив до університету,…