Його батько звичайно платив аліменти, але на ці гроші навіть не можна було оплатити його навчання
Свого сина я виховувала одна. Мій чоловік покинув нас з боргами і мені потрібно було сили, щоб жити та виховати гідного сина.
Його батько звичайно платив аліменти, але на ці гроші навіть не можна було оплатити його навчання. Синові вже 15 років, і раптом його батько з’явився.
Він десь знайшов номер сина, подзвонив, і домовився з ним про зустріч.
До слова, мій колишній чоловік добре живе, має бізнес та ні в чому не відмовляє собі.
Так ось, коли вони зустрілися, він подарував синові новенький крутий комп’ютер, а той в свою чергу, через пару тижнів зібрав свої речі і з’їхав від мене жити до батька.
Ну це зрозуміло, у батька то грошей неміряно, на відміну від мене: до сих пір кредити оплачую і де справедливість. Сина я виховувала добрим та слухняним хлопцем, він гарно вчився та займався спортом. Та він дуже легко відмовився від мене та пішов у красиве життя.
Читайте також Ми живемо поруч, як зовсім чужі люди, і я впевнена, що була б у нього можливість піти, він би пішов, тільки йти йому нікуди.
Його батько найняв кращих репетиторів, щоб золотце надійшло до престижного ліцей. Кожні канікули вони літають за кордон. Я б звичайно не могла собі це дозволити. І так ледве зводила кінці з кінцями.
На колишнього чоловіка, я страшно ображена. Хіба мало того, що він кинув нас 15 років тому з купою проблем і боргів, так ще й тепер, просто взяв, і забрав мого сина. Просто купив за нові іграшки і хороше життя. І на сина я зла не хочу з ним розмовляти проміняв маму на гроші. Я старалася дати йому усе необхідне та думала, що виховую доброго та гідного сина, та я помилилася.
Мене намагалися напоумити мої подруги, що життя з батьком піде йому на користь. Йому в кінці кінців нададуть багато можливостей. Та моя образа занадто велика.
Цікаво, щоб вони зробили на моєму місці, ціле життя дбати та давати все своїй дитині, а в кінці, щоб він вас залишив. Це дуже боляче, коли тебе зраджує рідна кров. Та не можу я перейти через себе та пробачити його, можливо з часом та не зараз!