Історії
-
ПРИТЧА ЯК МОЖНА ПОДОЛАТИ ЖИТТЄВІ ВИПРОБУВАННЯ І ТРУДНОЩІ.
Одного разу осел упав у колодязь і почав голосно волати, закликаючи на допомогу. На його крики прибіг господар ослика і розвів руками — адже витягти ослика з криниці було не можливо. Тоді господар розсудив так: «Осел мій уже старий, і йому недовго лишилося, а я все одно хотів купити нового молодого осла. Ця криниця вже зовсім висохла, і я вже давно хотів її засипати і вирити нову. То чому б одразу не вбити двох зайців, одним пострілом — засиплю я стару криницю, та й ослика заодно закопаю». Недовго думаючи, він запросив своїх сусідів — усі дружно взялися за лопати і почали кидати землю до криниці. Осел одразу ж зрозумів, що…
-
Більше він до нас не звертався з проханням позичити гроші.
У нашому будинку живе чоловік який постійно позичає у когось гроші. Зазвичай, він не просить 200 гривень, 400, а відразу просить декілька тисяч. Живе собі спокійно, працює на віддаленій роботі та нічого його не хвилює. Сьогодні є гроші – добре, завтра немає — значить позичу. Як тільки у нього з’являються зайві гроші, то відразу він спускає їх на різні «цінні для нього речі» – як він говорить. Борги він завжди повертає, але буває так, що не відразу цілу суму, а частинами, що відповідно затягує весь процес на декілька місяців. Останнім часом взяв собі за звичку віддавати частинами – взяв у борг 2000 гривень, а повертає – то 200, то 500…
-
Бабуся каже, що вона навіть не розуміла скільки часу вона йшла , а від безсилля плин часу не відчувався. Ще вона розповідала як, притискаючи до грудей маленького сина , боялась глянути на нього, бо вона майже не відчувала його дихання.
Ще на початку 1942 року мою бабусю евакуювали з двома дітьми. Ешелон із голодними та безсилими людьми місяцями стояв у тупиках, пропускаючи фронтові поїзди. А вже через чотири місяці моя бабуся поховала свого старшого сина, чотирирічного Ваню, викопавши для нього маленьку ямку біля дороги. А маленький шестимісячний Коля був весь запрілий та голодний. Тоді, на день їм давали тільки два горнятка води. Маленький, від голоду навіть не мав сили плакати , а у грудях матері практично не було молока. А потім їхній ешелон розбомбили і бабуся була контуженою. Вони з маленьким Миколкою довго лежали в обгорілій косі, а потім повільно попленталася стежкою, яка пролягала крізь поля. Бабуся каже, що вона…
-
Дивовижна історія про вчителя, яку має прочитати кожен
Якось, одного осіннього дня , хлопець впізнав в перехожому свого вчителя з молодших класів. Він одразу підійшов до нього і запитав: – Ви не пам’ятаєте мене мабуть? Колись я був вашим учнем. – Так, я добре пам’ятаю тебе третьокласником. Чим ти займаєшся зараз? – Я викладаю. – Ого. Чому ти вирішив обрати таку професію? – Ви допомогли мені в цьому. – Я? Цікаво, як я надихнув тебе на нашу професію? – Тому що завдяки вам, мені теж захотілося мати учнів. – Як же я на це вплинув? Дивовижна історія, яка навчає – Ви дійсно не пам’ятаєте? Можна я нагадаю вам . Одного разу мій однокласник прийшов у школу з красивими…
-
Відповідальність за власне життя
Нам завжди важливо брати самим відповідальність за своє життя . Робити кожен крок усвідомлено і впевнено. З раннього дитинства хлопчику Максиму не давали можливості робити власний вибір: – Максим, додому! -Мамо, я зголоднів чи змерз? – Тобі пора спати. Тобто, батьки завжди вирішували все за нього та не давали йому права вибору. І в результаті, у хлопчика зникло природне відчуття своїх потреб, він не знав, чого хоче, і які цілі ставити. І ось цьому хлопчику вже 40 років, і він зовсім не розуміє себе, не розуміє чому він втомлений, чому незадоволений, чому на роботу не хочеться йти, чому додому не хочеться повертатися. А вся справа в тому, що в нього…
-
Пішла в квартиру колишнього забрати свої речі, як раптом його нова любов покликала мене на кухню, мовляв, є серйозна розмова
Знаєте, мені часто подруги казали, що вони жахливо мені заздрять. – А тобі що? Живеш у своє задоволення. З таким чоловіком по-іншому і не можна… Пощастило тобі, Діана, ох, пощастило! Тільки ніхто не бачив, як я живу насправді. А жила я кілька років не в шоколаді, м’яко кажучи, була одружена з Андрієм. З Андрієм ми познайомилися на роботі. Наші компанії тоді влаштували зустріч, ми зустрілися, і я відразу зачарувала його своєю харизмою. Ну, або він бреше. Загалом, нам обом було близько 30. Ми не стали зволікати з цією справою, щоб уникнути питань типу: «Ну, коли вже? А коли онуки?». Якщо до шлюбу Андрій мене часто балував подарунками та компліментами, після…
-
Коли я захворів, дружина відразу ж втекла від мене до мами, але через годину на моєму порозі стояла дійсно несподівана гостя!
Не буду приховувати, що в більшості випадків хлопці вже заздалегідь не долюблюють маму своєї дружини. Виною тому численні анекдоти, стереотипи і розповіді друзів, які вже встигли обзавестися сім’єю. Думаю, ні для кого не буде секретом: за замовчуванням між тещею і зятем повинна йти холодна війна.Природно, я був впевнений, що і мене не обійде ця доля. Коли я йшов знайомитися з родиною, моєї майбутньої дружини, не очікував нічого хорошого. Коли опинився в квартирі, зрозумів, що не помилився. Марія Антонівна— ще досить молода жінка, доглянута, виглядає молодше за свої роки, чудово одягнена, з хорошою стрижкою … І з таким поглядом, що відразу стало зрозуміло: вона, як би м’якше висловитися — трохи колюча.…
-
Я вийшла на пенсію, зібрала речі чоловіка і відправила його до мами в село. Все життя я мріяла про розлучення і, нарешті, зважилася. Але наші дорослі діти не зрозуміли мого вчинку.
Родом я з села, там зустріла свого чоловіка, вийшла заміж. Все своє сімейне життя я мріяла про розлучення, але нікому про це не говорила. І ось зараз, коли я вийшла на пенсію, я вирішила подати на розлучення. Я всього місяць як вступила в ряди пенсіонерів, а вже встигла переоцінити все своє життя заново. Соромно зізнатися, але я прожила більшу частину життя в шлюбі з людиною, який мене абсолютно не цінував ніколи. У мене ніби пелена з очей впала. Перші десять років шлюбу ми прожили в селі, де дуже великий вплив має думка оточуючих. Розлучень в селі практично немає. Треба терпіти, тому що де знайдеш кращого чоловіка. Спочатку джерелом всіх своїх…
-
Вночі я пробралася в відділення, де спали новонароджені. Ніхто не помітив, як я взяла хлопчика, закутала в ковдрочку і вибігла з пoлoгового будинку
Десять років тому у мене був прекрасний чоловік, який готовий був носити мене на руках і кожні вихідні дарувати оберемки троянд. Ми були шалено щасливі, але одне нас завжди засмучувало: у нас не виходило мати дітей. 15 років ми прожили в шлюбі, і весь цей час чоловік мріяв про сина. Ми лікyвалися, їздили по святих місцях, але нічого не допомагало. Лікaрі запевняли, що у нас обох все добре, просто ще не настав час. Але час зіграв з нами злий жарт. Він подарував нам можливість стати батьками занадто пізно. Влітку ми відпочивали на морі, проводили прекрасні ночі удвох, ні про що не думали, просто любили і насолоджувалися життям. Коли повернулися з…
-
Допомагай людям і звертай увагу на ті знаки, які посилає Всевишній, адже він допомагає тобі здійснити мрії!
Колись жив один чоловік, який хотів влаштуватися на престижну роботу, завести щасливу сім’ю і стати знаменитим. Поспішав він якось на співбесіду, вже спізнювався, біжить по вулиці і перед ним падає людина. Думки допомогти людині і не було, адже, тоді він би спізнитися на співбесіду, яка ось-ось мало розпочатися. Та роботі він пройшов співбесіду, але його не взяли. Друга історія була така. Чоловік якось в літній вечір гуляв по вулиці і бачив, як вуличні артисти грали сценку. Вона була дуже цікава і чоловік зупинився, і слухав їх весь виступ. Спектакль йому дуже сподобався, всі глядачі бурхливо аплодували, а по закінченню сценки до нашого чоловіка підійшла жінка. Вона зіграла там одну з…





























