На передодні мого дня народження мамі прийшла ідея зробити мені незвичайний подарунок. Перебираючи один інтернет-магазин за іншим вона натрапила на з вигляду доволі пристойний сайт виробів з натурального хутра. Її вразив широкий асортимент продукції, різноманітність форм та кольорів. Вона обрала для мене і для себе по шапці та оформила замовлення. Їй відразу ж перетелефонували та запевнили, що найближчим часом відправлять поштою, накладним платежем. Ми вже й відсвяткували мій день народження, проте мама не покидала надії отримати своє замовлення. І ось в один день вона отримала сповіщення, що посилка вже на складі, але потрібно якомога швидше її забрати, адже зберігання є платним. На радощах мама відклала усі свої справи та кинулась…

Так складось що кохана вийшла заміж за іншого.  Пройшли десятки років наповнених стражданням та розчаруванням, коли врешті-решт доля звела разом закоханні серця. Мирося була улюбленицею батька та єдиною донькою в сім’ї. Маючи трьох люблячих старших братів, дівчина була завжди у безпеці. І словами не передати, яка по-особливому щаслива атмосфера панувала в їх домі, коли усе сімейство сходилось. Миросі було лише п’ять, коли на долю їх сім’ї лягло важке випробування — не стало їх матір. Нова мама не вирізнялась добротою та уважністю до них. Діти стали шукати підтримки у добрих шкільних вчителів. По закінченню школи, Мирося влаштувалась на місцеву ферму, де познайомилась зі Степаном. Хлопець дуже красиво залицявся до дівчини, дарував…

Важке було рішення віддати свого сина в дитячий будинок, незважаючи на те, що йому було вже сім років. Дорослі усвідомили, що не можуть фінансово тягнути двох дітей. Молодшого залишили собі, а старшого відправили до притулку. Мовляв, він уже пізнав батьківської любові, вистачить. – Ми тебе заберемо, коли з’являться гроші. Я обіцяю! Почекай трохи! – сказала йому мама на прощання. На початку вони приходили до дитини кожні вихідні. Батьки привозили йому подарунки, іноді відвозили із собою. А потім почали потроху забувати про його існування. Коли хлопчикові виповнилося 10 років, батьки взагалі перестали приїжджати. Тоді Сергій зрозумів, що йому брехали, сподіватися треба тільки на себе. Він був розумним і цілеспрямованим. Займався спортом…

Дівчина жалвлась на подругу, що образила її. Сусідка заспокоювала ту і вмовляла пробачити подругу. – Пробачити? Та як же це? Після того, що вона мені зробила? Адже вона така зла! Ні, зло не можна прощати – сказала жінка. І взагалі, чому я повинна любити людей, які не люблять мене, чому я повинна робити добро, коли навколо мене усі обманюють, зраджують і роблять капості? – Розкажу я тобі одну історію – каже їй сусідка. – Жив на світі чоловік. І просив він Бога зробити так, щоб по ночах було світло, щоб свічок не запалювати, і щоб взимку було тепло, щоб піч не топити. Але Богу видніше, що і як має бути,…

Все своє життя я посвятила синові. Йому майже тридцять років,а все ще неодружений. Тому коли він заявив, що одружується я була безмежно рада і почала активно готуватися до свята. В знак весільного подарунку я звільнила свою двокімнатну квартиру, а сама поїхала жити до своєї старенької матері. Їй і так потрібна допомога, а молодим потрібна квартира.   Невістка, на яку я надіялась, що вона добре повпливає на мого сина, одразу зібрала сумки та переїхала з моїм сином до квартири. Після цього ми з сином рідко спілкувались та й молода сім’я не дуже часто мене навідувала. Можна сказати, що навіть вкрай рідко. Але все змінилось, коли я одного разу зустрілась зі своєю…