1. Плач може зміцнити наші відносини з іншими людьми. Коли ми плачемо перед іншими, ми даємо можливість їм подивитися на нас з іншого боку. Близькі можуть бачити наші почуття та емоції, які складно передати словами. Це може створити глибший емоційний зв’язок між сім’єю, друзями та тими, хто нас оточує. Читайте також: Чому так важливо побути на одинці з собою? 2. Плач – допомагає зняти біль. Сльози «вивільняють» окситоцин та ендорфіни, що допомагає людям почувати себе краще. Ці хімічні речовини допомагають людям почувати себе добре, а також можуть полегшити як фізичний, так і емоційний біль. Таким чином, плач може допомогти зменшити біль і підвищити відчуття щастя. Плакати – не соромно, але…

Усамітнення – це не лише подорож у світ своїх думок, а й цінне джерело внутрішньої гармонії. Ось чому: – Відокремлюючись від шуму світу, ми можемо усвідомити наші емоції, переоцінити свої дії та знайти шлях до кращого розуміння себе. Читайте також: Не заощаджуйте на собі. – Самотність дозволяє нам тимчасово відокремитись від суспільства, де іноді ми можемо почуватися не в своїй зоні комфорту.   – Одна з великих принад усамітнення – це свобода бути собою. У світі, де часто шукаємо схвалення оточуючих, усамітнення дарує нам можливість просто бути із собою, без необхідності отримувати підтвердження зовні. – Ми можемо впорядкувати свої ідеї, придумати шляхи дій та створити ясність у голові.

Кожен із нас мав справу з людьми, які поводяться агресивно. Це можуть бути рідні, друзі, колеги, водій таксі чи сусід. А можете навіть і ви бути  агресором. Розповімо вам про 2 причини виникнення агресії: Читайте також:  Як почати щось нове? – Незадоволеність потреб. Емоція – це відображення актуальної потреби та ймовірності її задоволення. Отже, невиконаний запит може стати провокатором агресії. – Звичка. Важливу роль у появі та розвитку агресії відіграє подібний зразок стосунків і поведінки у сім’ї. Згодом дитина засвоює цю модель і застосовує її не тільки у дитячому, а й у дорослому віці.

Коли ми познайомились з Олесею, вона жила лиш з бабусею. Батько поїхав на заробітки, та не повернувся, а матері скажімо так, було не дуже цікаво до долі своєї доньки. Жили вони з бабулею не дуже багато, але на саме необхідне вистачало. Коли ми одружились, я переїхав до їхнього дому. Бабусі потрібна була допомога по господарству, та й пів будинку пустого залишалось. Ми зробили ремонт, купили нові меблі, бабуся була щаслива. Давно хотіла його зробити, проте коштів ніяк не вистачало. Жінка хоч й була в літах, проте виглядала гарно, була повороткою та веселою. Жили ми весело та дружно. Ось одного дня, у воротях я помітив чоловіка, який намагався відкрити замок. —Ти…

– Привіт, красуне, мене звуть Роза і мені 60 років, – сказала вона – можу я присісти поруч? Я заусміхалася і посунулася, щоб поступитися їй місцем. – Звичайно, сідайте. Можу я дізнатися, що привело Вас до університету в настільки невинному віці? – Мені раптом захотілося жартувати. – Я тут, щоб зустріти багатого чоловіка і подарувати йому купу дітей, – підморгнувши мені, парирувала старенька . – А якщо серйозно? – Роза подобалася мені все більше і більше. Мене зацікавили мотиви появи тут цієї вельми літньої жінки. – А якщо серйозно … Я завжди хотіла здобути вищу освіту, і ось я тут, – відповіла Роза. Читайте також Сім’я це ваша фортеця, яку…

Один чоловік був дуже економним і послідовним. Був у нього великий сад яблунь, що кожного року щедро родив. Чоловік сумлінно збирав урожай, зносив до погребу й потрохи під’їдав.   Було тих яблук дуже багато – сам чоловік не міг все з’їсти, то вони собі навіть підгнивали у погребі. Читайте також: 6 ознак мудрої жінки Чоловік добре знав правила, і завжди брав їсти спочатку пригнилі яблука, перш ніж дійти до свіжих та рум’яних.   Так він усе життя їв лише гнилі яблука… Не залишайте на потім кращий шматок. Не чекайте слушної нагоди.  Не відкладайте молодість на старість. Не забувайте, що життя – це те, що відбувається тут і зараз! Цінуйте кожну…

«Німецький поет Рільке якийсь час жив у Парижі. Щодня дорогою до університету він разом зі своєю приятелькою француженкою переходив дуже людну вулицю. На розі цієї вулиці сиділа вже старша жінка і просила милостиню у перехожих — завжди на тому самому місці, нерухомо, як статуя, з простягнутою рукою й опущеними до землі очима. Рільке ніколи не давав їй милостині, а його приятелька часто знаходила для неї якийсь гріш. Якось француженка спитала поета: — Чому ти ніколи нічого не даєш цій бідолашній? — Ми мали б їй дати щось для серця, а не лише для рук, — відповів той. Читайте також Розумна жінка ніколи не буде жити одним чоловіком. Наступного дня Рільке…

Мені було років 17, а мамі – майже 40. Тоді у нас тільки почали вибудовуватися дружні стосунки. На той час вона була… Втомлена. Будь-які мої спроби витягнути, стимулювати, підбадьорити, розважитись «по-молодіжному» розбивалися об таке болісне «Куди мені вже в моєму віці? Я тільки з роботи, дай спокій». Здавалося, що вона колись мала план, який вже майже виконала, а зараз залишилося тільки дотримуватися графіка, сформованого за довгі роки. І ось якось, без особливої ​​надії, говорю: «А пішли на ковзанку». Чесно скажу, ляпнула, навіть не сподіваючись на іншу реакцію, окрім саркастичної усмішки. А в неї аж очі спалахнули: «А давай!». Виявилося, що в дитинстві у них на подвір’ї кожну зиму заливали ковзанку,…

Восени, щойно повіяли вітри, і осінній дощ почав зрошувати землю, з білченям Рудиком почало творитися щось недобре. Раніше він був вихованим і ласкавим малюком, а тепер – як підмінили. Ледве що не по його – відразу вередувати, тупотіти, скандалити. Про існування ввічливих слів взагалі забув. Його матуся дуже переживала. Вона ніяк не могла збагнути, що ж відбувається з її сином. І раптом їй на думку спала чудова ідея. – Завтра ми з тобою йдемо до нашого лісового лікаря, – сказала вона Рудику напередодні. – До лікаря? Але ж я не хворію, – дивувалося білченя. – А, на мою думку, ти захворів – журилася мама-білка, хитаючи головою. – Щось відбулося. Ти…

Не дарма кажуть, з ким поведешся,  від того й наберешся. Тому важливо знайти собі розумне оточення, але як це зробити? Ось основні риси розумних людей: — Емоційна стійкість: Розумні люди не дозволяють негативним ситуаціям зіпсувати свій настрій, вони усвідомлюють, коли їх намагаються вивести із рівноваги.   Читайте також:  Уривки, які западають в душу — Ставлення до себе: Образи не зачіпають їх, оскільки вони об’єктивно оцінюють себе і не допускають, щоб не конструктивна критика вплинула на їхню самооцінку.   — Раціональна реакція: Розумні люди зберігають холоднокровність в емоційних ситуаціях і прагнуть зберегти ясність розуму, замість емоцій. І майте на увазі, розумні люди – не ті, що гарно вчаться, а ті, що…