Подзвонила сестра. – Завтра, до шостої, до тебе зайде наречений. Толик каже – чудовий хлопець. Звати Сергієм. І не дякуй, винна будеш, – затараторили та й скинула виклик. Інна спробувала зателефонувати назад, сказати, що їй наречений не потрібен, щоб перестала її сватати… Але сестра, напевно, вимкнула телефон, бо у відповідь тільки чула: “Абонент недоступний”… Наступного дня Інна вирішила, що піде ввечері до сусідки, тітки Марії, і нехай кандидат у чоловіки вирушає назад. Але потім, подумавши, вирішила, що Сергій ні в чому не винен, щоби так з ним вчинити. Тому надвечір відправила дітей до тітки Марії, а сама стала накривати на стіл… Читайте також: Мама приходила до нас додому і забирала…

Ну, ось не знаю, як так вийшло, але у моєї мами особлива любов до мого брата, ніби я якась не своя у своєму домі. Брат одружився за рахунок батьків, жити з дружиною в’їхав у будинок, подарований батьками, на роботу влаштувався за допомогою зв’язків тата… Я вийшла за самостійного хлопця, ми живемо в будинку, побудованому ним із батьком. У нас є не мале господарство: тримаємо курей, корів, кроликів, баранчиків, є земельна ділянка у 50 соток. Словом, шикуємо. Ми в магазині майже нічого не купуємо, тільки пару продуктів, а так у нас є все: Читайте також: Моя донька 4 місяці не розмовляла зі мною. Але коли мої руки опустилися, вона розповіла мені…

Ми 10 років жили із чоловіком без дітей. Мій чоловік не міг мати дітей. Звичайно, це засмучувало, але я намагалася не порушувати цієї теми, бо знала, як важко чоловікові чути, що наша сім’я неповноцінна через нього. Проживши так 10 років, я всерйоз задумалася про усиновлення дитини. Чоловік був не проти, він одразу ж погодився. Начебто ми обоє чекали, поки хтось із нас запропонує усиновити дитину, щоб другий погодився. У нас була 3-кімнатна квартира, надана тільки нам обом, а так хотілося почути крик дитини у ній. У ній було до остраху порожньо без дитини. І 10 років ми жили у такій порожнечі. Я співчуваю тим, хто мене розуміє, але це жахливо…

Мені майже 60 років, я все життя прожив зі своїм першим коханням Ніною. Ми разом за 40 років стільки всього пройшли, були у нас і сварки, і розлучалися навіть, але обов’язково сходилися . Всі найкращі моменти життя у мене пройшли з Ніною, у нас народилося 3 дітей. Нині вже багато онуків. У нас величезна сім’я, всі щасливі та здорові. Я думав, що мені нічого в житті і не потрібно, все є… але це було, доки я не зустрів Катю. Їй тридцять років, і саме вона змусила мене знову відчути себе молодим. Читайте також:До нас у сільський автобус увійшла дивна компанія: троє чоловіків та дві жінки. Вони відмовилися заплатити за проїзд.…

Я працюю кондуктором у нашому сільському автобусі, і що ранку ми з села їдемо до міста. Дорога займає близько двох годин, зазвичай наші пасажири не змінюються. Ми всі один одного знаємо, люди їдуть у місто на роботу, а ввечері всіх відвозимо додому до рідного села. І тут посередині шляху до нас у автобус увійшла дивна компанія. Відразу скажу, що колись я їх не бачила, мабуть, міські тут заплуталися. Їх було 5 людей, троє чоловіків та дві жінки. Поводилися вони просто вульгарно, а від усіх п’ятьох несло перегаром. Потрібно триматися подалі від таких компаній, але мені треба було взяти плату за проїзд. Читайте також:Коли брала собаку з притулку, на віть не…

Не дарма кажуть — собаки дуже вірні і розумні тварини. Я дуже давно хотіла завести собаку. Але простір і орендована кімната не дозволяла цього зробити. А кілька місяців тому я переїхала в свою власну квартиру, яка дісталася мені від бабусі. У притулку для тварин у мене працювала подруга, тому я не вагаючись поїхала вибирати собі собаку. З Боцманом ми порозумілися відразу. Як сказала подруга, він був дресированим псом, навіть з паспортом. Колишні господарі поїхали в іншу країну, а собаку залишили тут. Одного разу я затрималася на роботі, і довелося вигулювати Боцмана пізно ввечері. Ми як завжди вийшли в улюблений парк: собака бігала за паркан робити свої справи. Я пішла вперед:…

Вадим поспішав додому. Сьогодні вранці дружина повідомила, що чекає дитину. Вадим вирішив зробити сюрприз Віталіні. Тому поспішав приготувати святкову вечерю. Купив фрукти, адже зараз дівчині найбільше потрібно їсти вітаміни. Він такий радий. Три роки вони намагалися мати дітей, і ось — нарешті. Від радості зайшов в ювелірний магазин, сподобалися сережки, які тут же купив дружині. Зробить їй приємне. Коли стіл був красиво сервірований, нарешті відчинилися двері, і зайшла Віталіна. Вона бліда, швидко пішла до ліжка і лягла. Їй погано було. Вадим намагався викликати швидку допомогу, але дружина сказала, що це нормально. Трохи заспокоївшись, він сів біля неї. Проговорили весь вечір. Стіл так і залишився недоторканим. Але то нічого, лише щоб…

Аліса та її подруга Раїса часто гуляли вечорами. Це було своєрідною традицією. Аліса проводила у бабусі кожне літо. Природа в селі просто чарівна, ходити та насолоджуватися красою — це суцільне задоволення для очей та душі. Якось подружки забрели на цвинтар. Вони ходили серед могильних каменів і обговорювали кожен, дивилися на дату смерті, намагалися вгадати від чого не стало тієї чи іншої людини. Потім погляд Аліси зачепився за фотографію дуже симпатичного хлопця. Його не стало тридцять років тому. Він був тоді лише на рік старший за дівчину. Хлопець на фотографії був напрочуд гарний собою. -От якби він був би живий, я неодмінно вийшла б за нього заміж, — посміхнулася Аліса. Вона…

Сиділи ми з дочкою на кухні і плакали разом. У нас було спільне горе: нас обох кинули з різницею у кілька днів. Різниця була в одному: мене покинув чоловік, її – хлопець. Нас обох кинули дуже не красиво. Дочці написали в соціальні мережі, а мені – СМС на телефон. У цих «чоловіків» не знайшлося сил сказати нам про це. Через 20 з лишком років шлюбу, він не вважав мене гідною навіть останньої розмови. Чоловік з’явився за три години після СМС-ки. Мовчки зібрав речі та пішов. Хлопець ще за день до повідомлення виїхав з їхнього спільного будинку. Поридали годинку, дві і взялися думати, що робити далі. — Мій бармаглот із собою…

У Антона була наречена. Прекрасна, життєрадісна Віта. Вони знали один одного з дитинства. Ходили разом до школи. Любили гуляти разом і кататися на ковзанах. Йшов час і з кожним днем вони ставали все ближче і ближче. Між ними спалахнула любов. Але незабаром Антону прийшов час йти в армію. Він пообіцяв, що коли повернеться, вони одружаться. Віта залишилася в своєму селі чекати коханого. Два роки тяглися болісно. Дівчина не знаходила собі місця. Один хлопець з дуже заможної сім’ї закохався в Віту. Батьки цього хлопця приходили свататися, але Віта була непохитна. І тоді він почав переслідувати її. Хлопець не давав їй спокою. Усюди ходив за нею по п’ятах. До весілля Антона і…