Вір у власні сили

Вір у власні сили
У лісі маленькі чоловічки, яких люди називають ельфами, влаштували змагання. Вони повинні були не вдаючись до магії і без допомоги крил вилізти на найвище дерево в лісі. Доволі складне завдання для істот, які звикли всього досягати чарами. На змагання прийшло мало не всі лісові мешканці: були там і звірята, і ельфи, і феї. Організували місця для глядачів, як на справжньому стадіоні. Арбітр пугач подав сигнал – змагання розпочалося.

Читайте також:Притча про білу ворону

Варто зауважити, що ніхто з глядачів не вірив в успіх цієї затії, адже ельфи – маленькі та тендітні створіння, а дерево – високе і гладке – важко підійматися. З глядацьких місць долинали вигуки:
– Слабаки!
– Давай назад – розіб’єшся!
– Ви тільки подивіться, які ви і яке дерево!
Декілька ельфів піднялися на кілька метрів і попадали долі один по одному. Були серед ельфів і наполегливіші, які продовжували лізти далі.
Але глядачі не вгавали:

– Немає серед вас спритника, який досяг би вершини! Повертайтеся назад, доки м’язи собі не скрутили.
По цих словах попадали майже всі ельфи. І тільки один піднімався вгору… Він кректав, сопів, але таки спромігся досягти верхівки дерева!
Здивувалися глядачі. Як таке сталося? Може, цей ельф – відомий спортсмен?

Невдовзі з’ясувалося, що переможець був оптимістом. Він завжди вірив у власні сили й часто вигравав змагання. До того ж нещодавно ельф захворів і втратив слух. Тому і не чув песимістичних вигуків із натовпу, ніхто не зміг посіяти сумнівів у його голові. Ельф вірив у власні сили й вигравав!