Чоловік постояв перед дзеркалом хвилин 10 і сказав: – Ну, гаразд, я пішов. – Добре. – Сказала я. Ось так просто і без жалю він пішов до іншої сім’ї, залишивши мене з двома дітьми. Коли ми одружилися, ми обидва були ще студентами. Через рік у нас народився не планований первісток. Ми блукали в пошуках хорошого житла та комфортної роботи для чоловіка. Він ніяк не міг влаштуватися на роботу. Точніше, він працював трохи, потім робота йому набридала, і він звільнявся. Я підробляла, як уміла. Але життя не перестало давати нам сюрпризи. Я завагітніла. Переїзди із двома дітьми давалися особливо складно. Старший син уже збирався за шкільну парту, і ми вирішили пожити…

Відкривши двері ногою, Свєта повільно вийшла з магазину. В руках було мало не десять пакетів з господарським приладдям. В голові металася думка. Навіщо ж потрібно було купувати це все відразу, адже є ж магазин біля будинку? Свєта знову пошкодувала про продаж машини. Колись водила вона. Потім завагітніла і народила сина. Він виріс і сам сів за кермо. Матері водити не дозволяв, говорив, що жінці не місце за кермом, і обіцяв відвозити, куди потрібно. Машину Світлані подарували батьки, на весілля. Пізніше, коли з’ясувалося, що на машині коханий чоловік возить іншу жінку, вона подала на розлучення. На утримання транспортного засобу грошей не вистачало. Читайте також: Роман Віктора та Ольги був наказаний ще…

Віктор та Ольга дуже любили один одного. У них нapoдилася донечка, життя йшло чудово своєю чергою. Тільки ось останнім часом Ользі ставало все гipше і гipше. Повезли до лiкapні на обстеження, виявилось, що все вже пізно. Нічого не можна зробити. За півроку Ольга померла. Віктор залишився зі своєю донечкою на руках. Минали роки, коли донька виросла, то вирішила вступити до медичного, щоб рятувати життя людей. Захотіла-зробила. А потім переїхала до іншого міста, вийшла заміж. Так Віктор і лишився один у квартирі. Зовсім змінився, став закритим, нетовариським. Практично ні з ким не розмовляв. Якось було свято на роботі, всі пили, окрім Віктора. Він був за кермом. А після веселощів, його колега…

Якось мама сказала своєму синові: ”Синку, ти завжди повинен пам’ятати, що я тебе люблю. Ти найважливіше, що є в моєму житті. Ти можеш звертатися до мене завжди, коли тобі потрібна буде допомога та підтримка. Ти повинен знати, що мені приємно, коли ти звертаєшся до мене за допомогою. Не треба дзвонити мені вечорами. Цей час ти маєш приділяти своїй дружині. Можеш дзвонити мені протягом дня, без жодного приводу. Мені буде спокійніше, якщо я знатиму, що з тобою все гаразд. Ніколи не кричи на свою дружину і на мене. Пам’ятай, що жіноче серце дуже вразливе. Пам’ятай, що жінка – це не слуга. Читайте також:Віра Павлівна дуже любила свою онучку, а свати тримали…

Віра Павлівна здивувалася, що в таку ранню годину їй зателефонувала Маша — дівчина її сина: -Віро Павлівно, я вже не знаю, що робити… я не хочу робити абopт, у нас буде хлопчик, я так хотіла сина. Мало того першу дитину віддали, але другу я хочу нормально виховати, — плaчyчи розповідала Маша. Віра Павлівна сіла від такої новини… У неї з чоловіком було двоє синів. Старший став юристом, а молодший Ігор пішов стопами батьків і також став лікapeм. Жінка знала, що Ігор має дівчину, вона так мріяла, щоб вони швидше зіграли весілля і нapoдили онуків. Але новина Маші її вpaзила, вона не знала про першу дитину. -Маша, що за перша дитина?…