Свого чоловіка  я кохаю ще з дитинства. Ми ще зі шкільних років разом. Ну і звичайно наші відносини закінчилися весіллям. Жили ми на орендованій квартирі, працювали обоє на роботі, з часом взяли квартиру в кредит. Вгагальному жили, як і всі. Але коли ми вирішили стати батьками, нам ніяк не вдавалося. Ми звертались куди тільки можливо, але мені повідомили, що я ніколи не зможу стати мамою. З того моменту в наших стосунках все змінилося. Чоловік став якимось чужим. Перестав приділяти мені увагу, постійно затримувався на роботі, вихідні проводив з друзями. Я в усьому винуватила себе і сама шукала виправдання для чоловіка. Думала, що пройде якийсь час і в нас усе налагодиться.…

Два роки тому я познайомилася з Андрієм. Він на два роки молодший за мене, живе в нашому місті, розлучений, їздить за кордон на заробітки. Коли ми почали з ним спілкуватися, він розповідав, що сім років тому пішов від дружини-зрадниці. З колишньою дружиною залишилися діти, яким він виплачує аліменти. Це все, що я про нього дізналася. Але це не стало на заваді нашим стосункам. Так як він залишив дружині квартиру (як він сказав), і жив на зйомній, я запросила його жити до себе. Він сказав, що буде продовжувати їздити на заробітки, так як йому потрібно виплачувати аліменти, тому, що зарплати, які платять у нас йому не вистачає. Читайте також Бути поруч…

Ось стоять вони на пероні, проводжають, дають останні поради, а син все повторює: “Та знаю я, знаю, 100 разів уже говорили…!” Тоді батько каже: “Синку, якщо раптом тобі стане погано або страшно, то ось тобі це…” і поклав щось дитині в кишеню. І ось хлопчик сидить у вагоні, їде, розглядає вигляд за вікном… А навколо люди… чужі… штовхаються, шумлять, заходять, виходять, провідник невдоволено зробив йому зауваження, якийсь незнайомий чоловік теж невдоволено на нього подивився і … хлопцеві стає не по собі … і з кожним разом все неприємніше і важче… Читайте також  Найскандальнішіі Знаки Зодіаку І ось йому вже стає страшно. Він похнюпився, забився в куток, і з очей покотилися…

Я вийшла заміж за чоловіка, якого дуже кохала. Через рік моє подружнє життя просто тріщало по швах. Я чекала розуміння та підтримки від своєї свекрухи, але не дочекалась. А з часом повністю засумнівалась в її адекватності. Я не думала, що можу потрапити в таку ситуацію. Про проблеми зі свекрухою я намагалась поговорити з чоловіком. Але він не хотів нічого чути, завжди переводив тему розмови або віджартовувався. Тоді я почала розмовляти про це зі своєю мамою. Вона у мене дуже розумна жінка, таких як вона, я більше не знаю. В неї чудовий характер та я завжди мріяла бути схожою на неї. Коли я розповіла їй, вона дала мені єдину пораду –…

Сьогодні була в спеціалізованій аптеці, за ліками по спецрецептах. В приміщенні був я і старенька бабуся, років десь так під 85. Поки їй робили ліки, розговорилися. Вона розповіла, як будучи маленькою дівчинкою, їли весною траву, коли ховалися від обстрілів, як зігрівалися взимку в підвалах, розпалюючи невеличкий вогонь з пучків зібраної з поля соломи. Як  могла, старався переконати її, що їй ще жити і жити… і що скоро все закінчиться, і буде мир. Коли принесли її ліки, я розрахувалася за неї, а на її старенькі очі виступили сльози. Потім вона почала просити, щоб я забрала  гроші, що вона сама оплатить ліки… але ми з нею домовилися, що коли закінчиться це все,…

Цю історію я ненароком почула в одному з магазинів жіночого одягу. Між собою розмовляли продавчині: – Ото одна пані мене нещодавно здивувала! Коли вона вперше завітала до нас, я відразу її запримітила. Жінка прийшла не сама, а з коханцем. Такий нічогенький, кремезної статури. Чого я так вирішила? Бо обоє постійно жартували, торкалися один одного наче ненароком. Вона час від часу щось ніжно шепотіла йому на вушко, а він дивився на неї, як кіт на сало. До того ж, були без обручок. Читайте також Ангел-охоронець Привела, певно, щоби їй подарунок до свята купив: вибирали плаття. О! Він ще їй у примірочній допомагав одягнути чи роздягнутися. Ну, ти сама розумієш… Так-от, вибрала…

Вона ледве йшла, не помічаючи нікого навкруги, повністю занурившись у свої думки… Втисячне прокручувала в голові, немов плівку, останні події, які сталися з нею, з вигляду вже дорослою, а в душі, як виявилося, ще маленькою, недосвідченою дівчинкою. Чи могла б Олеся подумати, що такий кінець свята її жде, свята, якого так довго чекала, не задля розваги чи ще чогось, а задля того, щоб побачити його, торкнутися до гарячих вуст, відчути, як він бере її долоню у свою і міцно стискає, немов боячись, що вона вислизне… Задля того, щоб подивитися йому в очі та в одному погляді прочитати думки, аби затріпотіло все тіло від одного дотику… Як у жахливому сні, згадувала…

Коли мій син підросте і запитає, ким я захоплююсь. Я розповім про Степанівну, яка спакувала в пакет АТБ закрутки. «З’їсте, хлопчики, а склячам від банки шматуйте обличчя звірів», — казала вона, повна віри в чужих синів, і тицяла залишки грошей у жмутку. Про Віктора, який будував вісім років дім, а коли влучила ракета і дім згорів, він рішуче пішов у найближче сховище багатоповерхівки: «Збирайте дітей, буду вивозити вас поміж розвалин дворів, допоки у мене лишилася ціла автівка». Про Артема, який усе, що заробив на заможне життя у своєму ІT, надіслав Оксані, що замовляє броники, поки спить малюк, з яким вона переховується по кілька разів на добу в укритті і здригається…