Весна того року прийшла раптово. Ще вчора місто було сірим і холодним, а сьогодні повітря пахло талою водою, першими квітами й новими надіями. У маленькому містечку поблизу Івано-Франківськ Марта навчилася не вірити обіцянкам. Зима в її житті затягнулася надто довго — з розчаруваннями, образами й самотніми вечорами. Вона більше не чекала дива. Вона просто жила — водила сина до садочка, пила ранкову каву на кухні з видом на старий каштан і вчилася бути сильною. Одного березневого ранку, коли сонце вперше по-справжньому пригріло, Марта поспішала на роботу. Біля кав’ярні вона випадково зіткнулася з чоловіком. Її папери розлетілися по тротуару, а він, розгублено посміхаючись, допомагав їх збирати. — Пробачте, я задумався, —…