— Ігорю, я не в лікарні, — спокійно відповіла вона. — Я зараз їду в ресторан на Печерську. Твоя наречена сидить там і п’є коктейлі. Приїжджай. Нам треба поговорити про наші гроші.

Олена до побіління пальців стискала телефон, дивлячись на екран. Ще вчора ввечері Даша сиділа на її кухні, розмазуючи туш по щоках і тримаючись за обличчя, благала позичити тридцять тисяч гривень на термінове видалення кісти. А зараз усміхалася з екрана зі свіжозбільшеними губами, сидячи на літній терасі  ресторану. На столі перед нею красувалася бежева сумка відомого бренду — саме та, на яку Олена відкладала гроші останні пів року, відмовляючи собі в усьому. Унизу мерехтів підпис: «Балуйте себе, дівчата, життя одне!»

Олена двічі оновила сторінку, перевіряючи час публікації. Геолокація вказувала на ресторан у центрі Києва, а допис було викладено лише п’ятнадцять хвилин тому.

Вона набрала номер Даші. Дзвінок одразу скинули, і в месенджері з’явилося повідомлення:

— Оленко, я ще відходжу від наркозу, щоку страшенно роздуло, говорити не можу. Дякую, що врятувала!

Олена перевела погляд на фото подруги з келихом аперолю в руці. ?

Не відповідаючи на повідомлення, вона накинула куртку й викликала таксі за адресою, зазначеною в геолокації. Дорогою задзвонив телефон. На екрані висвітилося ім’я Ігоря — нареченого Даші, з яким вони планували весілля восени.

— Олено, слава Богу, ти відповіла! — голос Ігоря тремтів від хвилювання. — Як ти після аварії? Лікарі кажуть, операція пройшла успішно?

— Якої аварії? — здивовано перепитала Олена.

— Даша вчора прибігла вся в сльозах, сказала, що ти в реанімації після ДТП. Забрала сорок тисяч гривень, які ми відкладали на відпочинок, бо терміново потрібна операція…

Олена заплющила очі й притулилася чолом до холодного скла автомобіля. Пазл склався миттєво. Даша обдурила їх обох, зібравши чималу суму на своє «нове життя».

— Ігорю, я не в лікарні, — спокійно відповіла вона. — Я зараз їду в ресторан на Печерську. Твоя наречена сидить там і п’є коктейлі. Приїжджай. Нам треба поговорити про наші гроші.

Таксі зупинилося біля літньої тераси. Олена одразу помітила Дашу. Та сиділа не сама. Навпроти розташувався солідний чоловік у дорогому піджаку, років на п’ятнадцять старший за неї. Даша кокетливо поправляла волосся і дзвінко сміялася.

Олена підійшла впритул до столика й поклала долоні на білу скатертину.

— Швидко ж ти відійшла від наркозу, — голосно сказала вона, дивлячись прямо на свіжі губи подруги.

Даша здригнулася. Келих у її руці сіпнувся, і помаранчева рідина розлилася по столу. Чоловік здивовано підняв брови.

— Олено? Що ти тут робиш?

Вона спробувала непомітно засунути сумку під стіл, але Олена вже тримала її за ремінець.

— Це та сама сумка, яку ти купила за мої тридцять тисяч гривень. Ті самі гроші, які я вчора перевела тобі на «термінову операцію».

— Вадиме, не слухай її! — Даша схопилася на ноги. — Це моя колишня колега. Вона мене переслідує!

— Я вже викликала поліцію, — спокійно збрехала Олена. — У мене є твої повідомлення про операцію і виписка з банку про переказ коштів. Або ти повертаєш гроші, або ми зараз пишемо заяву про шахрайство.

Обличчя Даші перекосилося від злості.

— У мене вже немає цих грошей! — прошипіла вона. — Мені потрібно було вкластися в зовнішність, щоб сподобатися Вадиму. Якщо я вийду за нього заміж, поверну тобі все втричі! Невже не можеш почекати?

Вадим повільно підвівся з-за столу. Дістав із гаманця купюру, кинув її на стіл і холодно подивився на Дашу.

— Я не маю справ із шахрайками.

Він розвернувся й пішов, навіть не озирнувшись.

Даша безсило опустилася на стілець. Саме в цей момент до тераси швидким кроком підійшов Ігор. Він мовчки поглянув на опухлі після ін’єкцій губи нареченої, потім на цінник, що все ще стирчав із внутрішньої кишені дорогої сумки.

— Ключі від квартири, — коротко сказав він, простягаючи руку.

— Ігорю, я все поясню! Це для блогу, для контенту! Це просто образ!

— Ключі.

Тремтячими руками Даша дістала зв’язку й поклала на стіл. Ігор забрав її, повернувся до Олени й кивнув у бік парковки.

— Ходімо. Я поверну тобі твою частину грошей зі своєї зарплати. А з нею все скінчено.

Олена потягнула сумку до себе. Даша навіть не намагалася чинити опір.

За кілька хвилин вони вже йшли до машини. Даша залишилася сама за порожнім столом із неоплаченим рахунком і розбитими планами на красиве життя.