Світ, у якому ми живемо, дуже виснажує.

Колись ви були сповнені світлих надій, оптимізм переважував цинізм, ви були готові віддавати знову і знову. Але розбите серце, не виконані кимось обіцянки, невдалі плани — це поступово повертало вас із небес на землю. Світ не завжди був добрий до вас, і ви втрачали більше, ніж вигравали, а зараз немає жодного натхнення, щоб спробувати знову…

Світ, невдячний  та важкий . Ви втомилися навіть від того, що живете у ньому. Ви втомилися дуже багато любити, дбати, віддавати світові, який ніколи не дає нічого натомість. Ви втомилися від невизначеності. Втомилися від сірих буднів.

Але правда в тому, що всі ми втомилися. Кожен із нас. По досягненні певного віку всі ми не більше ніж армія розбитих сердець і душ, що ниють, які відчайдушно шукають гармонії. Ми хочемо більше, але дуже втомилися, щоб просити про це. Нам не подобається, де ми зараз знаходимося, але ми надто налякані, щоб почати щось із початку. Ми повинні йти на ризики, але боїмося побачити, як усе довкола нас може просто розвалитися. Зрештою ми не впевнені, скільки разів ми зможемо почати все спочатку.

Ще одна правда в тому, що ми втомилися один від одного – втомилися від ігор, в які ми граємо, брехні, яку ми розповідаємо, невизначеності, що ми даруємо один одному. Ми не хочемо одягати маску, але й залишатися наївним дурнем нам також не подобається. Доводиться грати ненависні нам ролі і когось вдавати, тому що ми не впевнені у своєму виборі.

Я знаю, наскільки складно продовжити щось робити чи намагатися робити нові та нові спроби, коли душевні сили закінчуються. Але ось що прошу, якщо вже ви такі близькі до того, щоб здатися: зробіть ще одну спробу, щосили.

Читайте також Мамо! Живи щасливо, не перевтомлюйся, будь ласка. І скажи, скільки картоплі тобі привезти

Ми набагато життєрадісніші, ніж можемо собі уявити, і це незаперечна істина. Ми здатні віддавати більше любові, більше надії, більше пристрасті, ніж віддаємо зараз. Ми хочемо негайних результатів і здаємось, якщо не бачимо ефекту. Ми відчуваємо розчарування через відсутність зворотного зв’язку і просто залишаємо всі спроби.

Зрозумійте, ніхто з нас не може бути натхненний щодня. Ми всі видихаємось. Ми всі засмучуємося. Ми всі стомлюємося. Той факт, що ви вибилися з сил і втомилися від життя, зовсім не означає, що ви стоїте на місці. Кожна людина, якою ви коли-небудь захоплювалися, хоч раз відчувала поразку в гонитві за мрією. Але це не завадило їй досягти своєї мети. Не дозволяйте собі здаватися що б ви не робили, чи це щоденна рутина або реалізація великих та грандіозних планів.

Коли ви втомилися, рухайтесь повільно. Рухайтеся спокійно, не поспішаючи. Але не зупиняйтесь. Ви втомилися з цілком об’єктивних причин. Ви втомилися, тому що багато чого міняєте і робите. Ви втомилися, тому що ви росте. І колись це зростання зможе по-справжньому надихнути вас.