Самотність, в нашій голові.
«У північній частині Тихого океану вже 20 років плаває самотній кит, який не може спілкуватися з родичами, тому що розмовляє не на тій частоті. Найбільш самотній кит у світі – по імені «52 Герца», співає свою пісню, але ніякий інший кит йому не відповість, бо не чує. Ось так і триває його подорож по океанах в повній самоті. Справа не в тому, що він не намагається спілкуватися з одноплемінниками, він робить це постійно, справа в тому, що кит співає так високо, що ніякий інший кит не зможе йому відповісти. Решта китів спілкуються на частотах 15-25 Герц, а це нереальна різниця. Кит, швидше за все, приречений на вічне блукання на самоті по безкрайніх просторах».
Читайте також Коли він телефонував мені та говорив, що затримується на зустрічі, він зустрічався з іншою. І це тривало не один рік.
А ось тепер задумайтесь, як це нереально страшно перебувати в повній самоті. Не знаю як у вас, але у мене від цієї думки все всередині перевертається. Цей величезний ссавець пливе в товщі води, шукає рідних, співає, що є сили свої пісні, з кожним днем втрачаючи надію. Ви думаєте він кит, він не розуміє, не відчуває. Повірте, розуміє і відчуває! Відчуває те, що надії немає. Він тикає своїм величезним носом в чорний, нескінченний простір… Шукає, кличе, але у відповідь тиша. Мокра і холодна…
А тепер питання! Ви говорите, що ви самотні? Ви, які живете серед собі подібних!Серед тих, хто може вас чути, бачити, відчувати! За умови, що ви, звичайно, будете говорити…
Ви маєте можливість попросити, пояснити, сказати, обговорити. І не махайте негативно головою, маєте, якщо захочете!
А він немає. Він хоче, але не може. Фізично.
Ваша самотність – моральна! І вона буває тільки якщо ви захочете. Так, десь не зрозумілі, десь не прийняті, але! Змініть, перегляньте, подумайте! І ви зможете.
Його ж самотність – фізична. Гола, чорна, безнадійна. Тому, що змінити він нічого не може…
Ми залишаємося на самоті на день, два, тиждень, як тут же включається паніка. Ми шукаємо випадкових попутників, швидкоплинних перехожих, хоч когось з ким можна скоротати час, день, життя. За пляшкою, чашкою кави, в спільному ліжку… Тільки б заповнити порожнечу, тільки б не залишатися наодинці з собою! А він 20 років, в повній дзвінкій тиші, з якої немає виходу. І після цього ви говорите, що самотні?