Розумієте, просто є такі чоловіки, які вважають, що “жінка повинна”. А якщо вона не справляється або їй щось не подобається, тоді “розводжуся, хто тебе тримає?”
Після розлучення, моя мама мене зовсім не підтримала, а навпаки наші з нею стосунки погіршилися. Вона засуджує мене за те, що я пішла від чоловіка.
А я можу тільки відповісти, що це моє життя і моя справа.
Що взагалі трапилось і чому я прийняла таке рішення?
Сварка почалась з того, що мій чоловік почав кричати на мене за те, що я після роботи сиджу по годині в машині перед тим, як зайти в дім. І звинуватив мене в тому, що в мене є коханець.
І не те, що я образилась на ревнощі, які були зовсім необґрунтовані ревнощі. Ні. Я просто сама зрозуміла, що після роботи я справді не поспішаю додому. Я сиджу в машині, слухаю музику та дивлюсь ютуб.
І я зловила себе на думці, що це зовсім не нормально! Тому, я не слухаючи образи чоловіка, пішла назад в машину і поїхала кататись містом. Я їхала красивою дорогою уздовж яскравого ряду високих ліхтарів. Потім побачила заправку і поїхала до неї. Купила кави і пончиків, сіла за стіл і мені стало якось так легко і вільно на душі.
Я зрозуміла, що не хочу жити з цією людиною. І мене ніби відпустило. Не потрібно було іти готувати їсти чи мити посуд, гуляти з його собакою чи чистити котячий лоток. Взагалі нічого не треба !
Я зрозуміла, що і в машині я сиділа через те, що хотіла відпочити перед другою домашньою роботою.
Потім я повернулась додому, ми спокійно поговорили . Я сказала все, що мене не влаштовує, що я хочу, щоб ми ділили хатні обов’язки. Адже, до мене якось раптово прийшло усвідомлення того, що працюємо ми двоє, чоловік повертається додому набагато раніше за мене, але всі справи по дому роблю я.
Тому , після такої розмови ми вирішили пожити “по-новому”. Але, скажу наперед нічого доброго з цього не вийшло.
Через тиждень, відколи ми почали ділити хатні справи, чоловік почав підраховувати, хто скільки заробляє. І зробив такий висновок, що якщо я заробляю на кілька тисяч менше, ніж він, то я повинна робити всі справи вдома, так би мовити відпрацьовувати другу зміну.
Звісно, мене це дуже розлютило . Я сказала, що краще я знайду роботу з більшою заробітньою платою, ніж буду дома сама все робити. І взагалі, різниця в зарплатні повністю з’їдається кредитом на його машину. Але нормально поговорити нам так і не вдалось, тому ми знову посварилися.
Тому, я просто зрозуміла, що він не зміниться і вирішила піти від нього.
Розумієте, просто є такі чоловіки, які вважають, що “жінка повинна”. А якщо вона не справляється або їй щось не подобається, тоді “розводжуся, хто тебе тримає?”
Читайте також:Як і де зберігати капусту , щоб вона простояла до весни
Тому, я й справді подумала, що мене нічого не тримає біля цієї людини . Дітей немає. Є іпотека, але нічого, якось вирішиться.
Почуття? Нуу, якщо я ховаюся в машині, щоб не йти додому, то про яке кохання може йти мова.
Тому, в кінцевому результаті, ми з чоловіком розлучилися. Хоча чоловік і досі мене звинувачує і підозрює у зраді. Він ніяк не може змиритись з тим, що я його покинула.
На гроші, які я отримала після розподілу майна , я взяла собі у кредит квартиру студію на окраїні міста.
А якщо моя мама мені телефонує, я одразу запитую : “Ти хочеш говорити про розлучення? Так? Тоді я не буду розмовляти з тобою”. І одразу кладу слухавку. Вона мене абсолютно не підтримує в цьому плані і каже, що ніколи мені цього не пробачить. Що я зганьбила нашу родину і що жінка завжди має всіма силами старатись зберегти шлюб.
Але зараз я по справжньому щаслива і це головне.Джерело
Вам також може сподобатись
— “Тату, переведи ще п’ять тисяч, у нас порожній холодильник!” — крикнула донька з порога, а він раптом уперше за багато років зрозумів: у власному домі став не батьком, а зручним гаманцем… Того ранку Микола Павлович прокинувся ще до світанку, хоча будильник давно вже не ставив, бо куди йому було поспішати, коли роки праці на заводі давно лишилися позаду, а тепер його дні текли тихо, одноманітно і наче беззвучно, мов зимова річка під товстим шаром льоду. У хаті стояла така тиша, що було чути, як старий годинник у вітальні втомлено відбиває хвилини, а за шибкою дрібно шкребе по склу гола гілка яблуні. Він підвівся повільно, тримаючись рукою за спинку ліжка, бо спина нила вже не перший рік, накинув старий, але чистий светр, пішов на кухню, поставив чайник і довго дивився на синій вогник газу, ніби саме в ньому можна було знайти бодай якусь людську теплоту, якої йому так бракувало останнім часом.
02.04.2026
Знаходження та використання кристалів: Від природних красот до технологічних інновацій
07.10.2023