Найліпший майстер притча

В одному чудовому українському селі молоді дівчата та жінки вирішили показати усі свої вміння та майстерність. Домовились, що у неділю всі прийдуть на сільську площу і кожна принесе свій найкращий витві: вишитий рушник, полотно, скатертину, одяг.

В назначений день всі жінки й дівчата прийшли на площу. Принесли багато прекрасних речей.

У старців села аж очі порозбігались: так багато було талановитих дівчат і жінок.

Читайте також:Як доглядати за сухою і атопічної шкіри в зимовий час року?

Дружини і дочки багатіїв принесли вишиті золотом і сріблом шовкові покривала, тонкі мережива, скатертини, на яких були вив’язані  квіти та птахи.

Але перемогла одна дружина, не самого багатого чоловіка.

Вона не принесла ні вишитого рушника, ні мережива, ні скатертин, хоча все це уміла робити пречудово. Вона привела свого п’ятирічного сина, а він приніс сопілку-жайворонка, якого він сам вирізав з дерева.

Приклав хлопчик сопілку до своїх вуст – заспівала, защебетала пташка, наче жива. Всі стояли на площі, не в змозі поворухнутись, всіх зачарувала пісня, і раптом в блакитному небі заспівав справжній, живий жайворонок.

— Той, хто може створити розумну та добру людину — найліпший майстер, — таке було рішення мудрих старців.