Близьким варто дозволити любити себе своїм неідеальною любов’ю.

Мама любить мене через їжу. Готує вона чудово. І мої бажання зауважує. Що не попрошу – неодмінно буде виконано. Та ще й за найвищим розрядом. Ось зараз я пишу це, а в мене від одних спогадів слинка тече.

Це добре, але я завжди хотіла, щоб вона любила мене по-іншому.

Я хотіла б розділяти з нею свої інтереси. Наприклад, говорити про психологію. Або прочитані книги. Але мама так не вміє. А ось шашлик або торт із маскарпоне – будь ласка.

Чоловік любить мене через події. Мені не треба ходити та просити, щоб він повісив полицю. Якщо купили – наступного дня вона висітиме на потрібному місці.

Читайте також Влад сказав: що Оксана виходила заміж за нього, а не за матеріальну допомогу, і повинна розраховувати тільки на себе. 

Це добре, але я завжди хотіла, щоб він любив мене по-іншому.

Я мріяла, щоб він був чуйним та уважним до моїх почуттів. Помічав їх, відбивав, підтримував. Загалом був майже як психотерапевт. Але він не такий. Йому треба, щоб я говорила прямо. Розшифровка міміки та голосу у нього явно шкутильгає. А ось цвях вбити або полицю повісити – будь ласка.

Син любить мене ніжністю. Він мене цілує, обіймає, торкається. Тактильний він. Подивиться на мене – і одразу лізе обійматися.

Це добре, але я завжди хотіла, щоб він любив мене по-іншому.

У моїх мріях ми разом ліпимо вареники з картоплею та поливаємо грядки. Але він не вміє. А ось подарувати тисячу поцілунків – будь ласка.

Близькі люди люблять нас, як можуть. Можна битися об їхнє невміння давати те, що нам потрібно. Вимагати, пояснювати та засмучуватися, що все одно не розуміють.

А можна залишити все як є. Але при цьому не кидати себе. А віднести свої потреби в інше місце до інших людей. Там, де вони можуть розвернутися.

Розмови про психологію – до захоплених колег. Потребу в почуттях – терапевту. А спільні домашні стосунки розділити із чоловіком.

А близьким… Близьким дозволити любити себе своїм неідеальною любов’ю. Приймати та цінувати її такою, якою вона є.