1. Потрібно чітко позначити кордони і правила.

Так, звісно це непросто зробити, адже ви любите своє чадо і стараєтесь віддати їй все найкраще, проте має бути межа.

Без обмежень у вихованні не обійтись.

Але , як зробити так, щоб це було не травматично і з любов’ю? Розділяйте “я” і “ти”.

Наприклад, ви гуляєте і дитина хоче проїхатись сама автобусом.

Тоді, ваша відповідь може виглядати так:

“Я розумію, що ти хочеш проїхатись автобусом нічним містом, але я поки не готова дозволити тобі зробити це, давай повернемося до цього питання пізніше”.

А от таких слів, як  : “ні, тобі всього 13 років, ти ще малий”, краще не говорити.

2. Якщо у дитини немає настрою – це нормально

Звичайно, нам , як батькам, хочеться, щоб дітки завжди були усміхнені та щасливі .Але вони теж особистості і так не буває.

Ми так їх любимо, що коли у них немає настрою, нам погано.Ми стараємось їх потішити , щоб вони швидше почали усміхатись . Часто кажемо: “Не сумуй”.

Але, ми не розуміємо , наскільки важливо дозволяли їм проживати різний настрій.

А ми, батьки, повинні завжди бути збоку і приймати їх різними.

Тоді вони краще навчаться відчувати свої емоції і такі почуття не викликатимуть у них негативного ставлення до самих себе.

Читайте також:Чому надмірний сон – це гірше ,ніж недосипання. Яка згубна дія на організм людини ховається за довгим сном.

3. Ви – дзеркало для своєї дитини

Дітки завжди копіюють модель поведінки батьків, їхні реакції на певні речі .

І якщо ваша дитина завжди чує від вас претензії, щось типу : “ти тільки подивися на свої брудні кросівки, то єдине, що вона сприймає, – це ваше незадоволене розлючене обличчя .

Тому спершу, ніж заговорити про брудні кросівки , видихніть та посміхніться.

Ваша дитина має бачити та відчувати, що ви дуже раді її бачити.

4. Поведінка дитини – це її сигнал для вас.

Ваша дитина погано поводиться? Це говорить про те, що дитина хоче вам щось повідомити. Але поки не вміє іншим способом. Тому старайтесь читати поміж рядків і шукати причину , проговорюйте з дитиною, що вона відчуває.

Ніколи не пригнічуйте емоції дитини, навіть у тих випадках, коли вони є незручними.

5. Ваша дитина – це не проєкт чи бізнес план

Ваша дитинка – це особистість, це – ЛЮДИНА , з якою вам потрібно навчитись будувати міцні довірливі стосунки. Так, згідна , часом важко , часом дуже важко , але це людина для якої ви компас по житті.

Це не робота, яку потрібно виконати і здати, це не проєкт, який потрібно вдосконалювати і доопрацьовувати.

Мала чи велика дитина  – це, насамперед,  людина. Джерело