Ми всі коли-небудь постаріємо, і як добре, якщо поруч будуть наші улюблені діти, які терпляче, без зайвих негативних думок, щиро подбають про нас.

Вирішив син покоикати матір на вечерю.

Жінка вже була старша та незграбна, тому, коли їла, їжа падала їй на сукню. Деякі відвідувачі ресторану незадоволено споглядали на них, але син зберігав спокій і доглядав за матір’ю.

Закінчивши вечеряти, син провів маму до туалету, струсив з неї крихти, причепурив ненці волосся й поправив їй окуляри. Усі відвідувачі і персонал ресторану мовчки спостерігали за ними.

Читатай також Історія про вдячність

Син заплатив за рахунком і вже виходив з ресторану. У цей момент один чоловік його запитав:

“Вам не здається, що ви щось залишили?”

“Ні, шановний, нічого не залишив”, – відповів син.

Літній чоловік заперечив: “Та ні ж! Ви залишили урок кожному синові і надію кожній матері”.

У ресторані все ще було тихо. Кожна мати мріє про таку дитину.
Ми всі коли-небудь постаріємо, і як добре, якщо поруч будуть наші улюблені діти, які терпляче, без зайвих негативних думок, щиро подбають про нас.
А ми дуже постараємося їх виховати.