Любіть себе.

Любіть себе повільно. М’яко. Як несподіваний сонячний день. Як ніби попереду вічність і найважливіше завдання, яке вам видали в Небесній Канцелярії — розчісувати свої локони з любов’ю, поки вони не стануть золотими і не перетворяться в ріки.

Любіть себе повільно всім своїм тілом, виконуючи чудовий танець.

Як ніби життя застигло на годиннику і тільки залишається, що співати пісні, рахувати коників у траві і чекати, поки тебе покличуть за стіл… а на ньому полуниця і свіжий хліб.

Як ніби найважливіша глава книги вашого життя ось зараз, в цю мить.

Не поспішайте себе прикрасити, втиснути в форми.

Читайте також: Я відчував, що винна не вона, а її чоловік, тому що він давав їй крихти, тоді як незнайомець підійшов і дав їй шматок хліба

Вранці в дзеркалі розглядайте себе, як картину великого Майстра. З усією повагою до його таланту і не поспішайте ставити жодні оцінки.

По-ві-ль-но… як звучить лінива самба в тіні білих і жовтих будинків. Як тиша після тривалого дня.

Ніжно. Не соромлячись цієї ніжності.

Залишаючись на місці стільки, скільки потрібно.