І от ми з ним перший раз ідемо в АТБ. Він купляє собі кефір. На касі жінка дуже нервує, що він повільно все робить, а також тихо і незрозуміло говорить. 

Люди з атаксією можуть виглядати на тих, хто знаходиться у стані алкогольного сп’яніння. Їх хитає у різні боки, і коли йому прийшлося платити за кефір, гроші просто випали з рук. Я стою і не допомагаю, даю йому можливість самому підняти. Це таке тренування.

Черга вистроїлась вже велика, кожен гучно зітхає, бо всім потрібно швидко бігти по справах, а тут чоловік не може швидко здійснити покупку.

А ви спробуйте самі, купити кефір в 3 ночі , після того, як вас вдарили по голові. От щось таке приблизно він відчуває. Я стояла і думала: от тільки скажіть щось йому, я вас розірву.

Проте, всі стрималися і змовчали . От тільки касирка показово зітхала і закочувала очі. Я так хотіла сказати їй : “Він збивав ракети над твоєю головою, одна з яких могла тебе вбити. І в нього інсульт”. Але я не хотіла говорити це при ньому.

Але, я також допускала думку, що її син так само може служити і вона просто втомлена. Тому, не берусь судити. Я чудово розумію, що я просто травмована, на все життя, після всього жаху, який мені доводиться бачити.

Читайте також:Історія про те, як жінки самі несвідомо підтримують алкоголізм свого чоловіка

Потім, ми зайшли в кав’ярню, де дівчина обслужила його з повагою і терпінням. Ми сиділи на лавці та пили каву і він сказав, що вже давно не сидів просто так на лавці і пив каву.

А для мене важким завданням, від якого мене нудить є жити в світі, де є два різні полюси. Два різні життя. Тому, будьмо терпеливіші і добріші. Бо можливо ця людина, яка зараз обмежена у своїх можливостях врятувала вам життя. Джерело